Підвищення податку на викиди СО2: ексміністр екології пояснив наслідки законопроєкту №5600

Підвищення податку на викиди СО2: ексміністр екології пояснив наслідки законопроєкту №5600 shutterstock
Катерина Бєлоусова

Не менше 70% сплаченого податку спрямовуватиметься на заходи з декарбонізації у певних галузях

Законопроєкт №5600, прийнятий Верховною Радою 30 листопада, дасть можливість державному бюджету отримувати додаткові ресурси, а промисловості загрожує втратою коштів та мотивації для модернізації – через “каральну” функцію закладеного до нього податку на викиди СО2.

Таку думку висловив ексміністр екології та природних ресурсів Остап Семерак та адвокатка Тетяна Бережна у блозі на “НВ.Бізнес”.

Автори зазначили, що до ухвалення закону, українські підприємства, які в процесі своєї діяльності викидають в повітря вуглекислий газ, були зобов’язані сплачувати податок на його викиди. Ставка такого податку становила 10 гривень за тонну, сплачувати його повинні лише ті підприємства, які викидають понад 500 тон СО2 за рік.

Ці податкові надходження зараховуються до загального фонду державного бюджету, тобто не мають цільового призначення та не використовуються на природоохоронні заходи чи екомодернізацію промисловості. А його величина, механізм нарахування та сплати не створюють передумов для стимулювання промисловості до впровадження найкращих доступних технологій для зменшення навантаження на довкілля чи запобіганню змінам клімату. 

“На жаль, податок на викиди двоокису вуглецю має повністю фіскальну природу – він наповнює бюджет і має каральну функцію для бізнесу, не стимулює підприємства до переходу на відновлювані джерела енергії та запровадження енергоефективних заходів”, – вважають Семерак та Бережна.

Вони зазначають, що "ресурсний" податковий законопроєкт №5600 пропонує також зміни і до екологічного податку. Зокрема, 5600 передбачає, що ставка податку за викиди СО2 становитиме 30 гривень за 1 тонну. 

Крім цього, говорять автори, документ передбачає, що не менше 70% сплаченого податку спрямовуватиметься на заходи, що допоможуть у декарбонізації певних галузей.

“Такими галузями є переробна промисловість та постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря. Який порядок використання цих коштів і який орган буде розпорядником – поки не зрозуміло. Чи будуть отримувати хоч частину сплачених коштів місцеві бюджети громад, де розташовані ці підприємства, теж невідомо”, – зазначають експерти.

На їхню думку, це дуже незначний крок на шляху реформування екологічного податку. Вони вважають, що збільшення ставки податку на викиди СО2 з 10 до 30 гривень за тонну ставить акцент на його фіскальній функції і не перетворює його у фінансовий інструмент для підтримки промисловості на шляху до досягнення цілей низьковуглецевого розвитку, які декларує влада.

“Назва законопроєкту 5600, як "ресурсного" виправдовує себе. Державний бюджет може отримати додаткові ресурси, а промисловість втратити кошти та мотивацію для модернізації. Поки виглядає, що пріоритетом законотворця є цілі далекі від сучасного європейського курсу Green Deal”, – підсумували Семерак та Бережна.

Нагадаємо, у парламенті з’явився проект постанови, котра вимагає скасувати законопроєкт №5600.

Читайте також
Серпень-2026 став найспекотнішим місяцем за останні 100 000 років — Copernicus
Серпень-2026 став найспекотнішим місяцем за останні 100 000 років — Copernicus

Науковці послідовно звинувачують зростання викидів парникових газів, які затримують тепло в атмосфері

Революційні зміни у ЄС: уряди хочуть зобов’язати повертати 75% доходів ETS на декарбонізацію
Революційні зміни у ЄС: уряди хочуть зобов’язати повертати 75% доходів ETS на декарбонізацію

Логіка цієї пропозиції у тому, щоб підтримувати екомодернізацію підприємств, які й забезпечують доходи системи та потерпають від найбільшого фіскального тиску

Політики національного кліматичного плану України реалізовані майже на 60%
Політики національного кліматичного плану України реалізовані майже на 60%

Також план було актуалізовано – змінено кліматичну ціль та розширено напрями декарбонізації і моніторингу

Фонд енергоефективності надав 5,4 млрд грн грантів на енергоощадні проєкти
Фонд енергоефективності надав 5,4 млрд грн грантів на енергоощадні проєкти

Завдяки їх реалізації вдалося скоротити викиди СО2 на 82,3 тис. тонн щороку