Після підриву окупантами Каховської ГЕС одним з найбільших джерел небезпеки вважали мул на дні водосховища, в якому накопичились радіонукліди. Однак це побоювання не справдилося під час експедиції на Каховське водосховище.
Про це повідомила провідна наукова співробітниця Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного і член Української природоохоронної групи Анна Куземко в інтерв’ю LB.ua.
Варто відзначити, що Куземко мала змогу разом з колегами по експедиції побачити принаймні частину Каховського водосховища.
"Лівий берег близько, і тому там небезпечно (через бойові дії, на лівому березі Дніпра стоять росіяни, – РЕД.). Попри це, ми побували в кількох балках і побачили, наскільки швидко все почало заростати. Дуже багато молоденьких сіянців різних рослин. Судячи з тих світлин, які нам нещодавно надіслали колеги з НПП “Кам’янська Січ”, фактично ті балки зараз уже зелені. Тобто рослинність розвивається високими темпами", — розповіла науковиця.
За її словами, під час обговорень наслідків підриву греблі, вважалося, що одним з найбільших джерел небезпеки стане мул на дні водосховища, в якому накопичилось багато важких металів, радіонуклідів. Гіпотеза полягала в тому, що він висихатиме і його розноситиме вітер.
Фото: Алла Куземко
"Але насправді таких мулів, які розвіювалися б, ми не побачили. Їх тільки незначна частина. Коли ми приїхали, то мули більшою мірою були вже дуже щільні, на них утворилися тріщини глибиною до 30 см. Наші колеги-альгологи припустили: якщо там формуватимуться кірочки з водоростей, то вони стримуватимуть процес вивітрювання. Плюс є щільна кірка із солі, яка з нижніх горизонтів підтягується з ґрунтовими водами на поверхню. І це теж скріплює шар мулу", — пояснила Куземко.
Вона розповіла, як під час експедиції виявили, що оголились приголомшливі ландшафти — балка біля селища Республіканець чи річка Кам'янка.
Фото: Алла Куземко
"Вода там опустилась на 9–10 метрів. І ми очікували, що все буде вкрите мулами, але на них за багато років утворилася товща черепашок молюска дрейсени. Шари з неї присутні на значних площах. Або річка Кам’янка. Її затопили 70 років тому, і вистачило трьох тижнів, щоб вона з’явилась на поверхні землі і знову утворила русло. У багатьох балках назовні також виходять струмочками ґрунтові води і місцями затоплюють дно. Побачили колись поховані ґрунти і залишки саду на них — фруктові дерева, які теж обліплені мушлями дрейсени", — розповіла науковиця.
За її словами, найбільшою несподіванкою стала величезна кількість сіянців на дні водосховища, оскільки всі боялись спустелювання.
"А по-друге, що сформувались ці площі, вкриті дрейсеною. До речі, ми очікували, що там буде сморід через тонни загиблих молюсків, ракоподібних, риби, які розкладатимуться. На те вказували багато спеціалістів. Але такого сильного запаху гниття не відчувалось. Скоріше, був морський запах, як на Сивашах, де дуже засолено. Оце теж стало несподіванкою, бо ми боялись, що все буде набагато гірше", — підсумувала Куземко.
Фото: Алла Куземко
Як повідомляла ЕкоПолітика, вночі 6 червня російські окупанти підірвали дамбу на Каховській ГЕС. Підрив призвів до виникнення техногенної катастрофи і надзвичайної екологічної ситуації.
Через підрив Каховській ГЕС національні природні парки "Великий Луг" та "Кам’янська Січ" на Запоріжжі поступово перетворюються на пустелю.
Станом на 22 червня премʼєр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що, за попередніми підрахунками, збитки для довкілля від підриву Каховської ГЕС сягнули $1,5 мільярда.
В липні на дні Каховського водосховища зʼявилися перші паростки рослин.
