Німецькі вчені винайшли пластик, який сам розкладається

Німецькі вчені винайшли пластик, який сам розкладається Fraunhofer IAP

Романа Слісар

Перші пластикові грануляти, плівки та форми для лиття під тиском вже виготовлені

Вчені з німецького Інституту Фраунгофера винайшли метод, який змусить полімери саморуйнуватися набагато швидше, ніж зазвичай, щоб уникнути забруднення навколишнього середовища.

Про це говорять результати дослідження, опубліковані на сайті Інституту.

Як повідомляється, з 2018 року команда вчених працювала над проектом, пов'язаним з біологізацією полімерних матеріалів.

"З самого початку було ясно, що ми не прагнемо виробляти біофункціональні пластмаси в лабораторних масштабах. Ми хотіли зробити гігантський крок, щоб показати, що технічне виробництво можливе", – розповів один з дослідників, доктор Рубен Розенкранц.

Як стало відомо, якщо вмонтувати активні ферменти в пластмасу, це дасть матеріалу здатність до розщеплення білків на поверхні, а значить він зможе самоочищатися.

"Зазвичай пластмаси обробляються при температурі понад сто градусів за Цельсієм. Ферменти, навпаки, звичайно не витримують таких високих температур", – пояснили вчені.

За їх словами, дослідникам інституту Фраунгофера вдалося обійти ці перешкоди і вбудувати в пластмасу ферменти без втрати їх активності.

Джерело: Fraunhofer IAP

"Ми використовуємо, наприклад, неорганічні частинки, які дуже пористі. Ферменти зв'язуються з цими носіями, вбудовуючись в пори. Хоча це обмежує рухливість ферментів, вони залишаються активними і здатні витримувати набагато вищі температури", – пояснив доктор Розенкранц.

Ще одна важлива мета дослідження – створити пластик, здатний швидко розкладатися, адже зараз на руйнування пластику в навколишньому середовищі йдуть століття. Для цього потрібно впроваджувати ферменти не тільки в поверхню, але і вглиб матеріалу.

"Ми розробили процес, який підходить як для біопластику, так і для звичайних пластиків на нафтовій основі, таких як поліетилен. Наші дослідження також показують, що, будучи вбудованими в пластик, стабілізовані ферменти здатні витримувати більш високі теплові навантаження, ніж раніше", – резюмував один з учених Томас Бюссе.

Як повідомляється, перші функціоналізовані пластикові грануляти, плівки та форми для лиття під тиском вже зроблені. Дослідники встановили, що ферменти, що містяться в цих продуктах, залишаються активними. Наступним кроком є ​​тестування і подальша оптимізація процесу для повсякденного використання. Розенкранц і Бюссе налаштовані оптимістично і вже подали заявку на патент.

Раніше ЕкоПолітика писала про те, що в Сумах студенти винайшли їстівну плівку для зберігання продуктів.

Також повідомлялося, яку упаковку від продуктів неможливо повторно переробити.

Читайте також
Небезпечне забруднення повітря фіксується у кількох містах України 13 листопада
Небезпечне забруднення повітря фіксується у кількох містах України 13 листопада

Найнижчий рівень забруднення наразі зафіксовано в Ужгороді

Лише кілька міст із чистим повітрям: рівень забруднення в Україні 12 листопада
Лише кілька міст із чистим повітрям: рівень забруднення в Україні 12 листопада

Найчистішим є повітря в Ужгороді, тоді як у "лідера" за поганою якістю повітря забруднення вище майже в 10 разів

11 листопада — Міжнародний день енергозбереження: поради для українців
11 листопада — Міжнародний день енергозбереження: поради для українців

Багато звичок з економії енергії важливі не лише для екології, але й для умовного комфорту в умовах атак по енергосистемі

На заході України зросло забруднення повітря: найчистіші міста станом на 11 листопада
На заході України зросло забруднення повітря: найчистіші міста станом на 11 листопада

Запиленість найбільш чистого та забрудненого міст різниться у понад сім разів