Засновник і СЕО екостартапу FoodBIOPack Дмитро Бідюк проаналізував склад нового біорозкладного пакета "АТБ" і висловив свою фахову думку.
Результатами проведеного невеликого "наукового дослідження" науковець поділився на своїй сторінці у Facebook.
Насамперед Бідюк зазначив, що споживачів, очевидно, через помилку SMM-менеджера ненавмисно ввели в оману щодо складу. Склад: PBAT — 75%, PLA — 25%, у дописі ж про екоініціативу від самої мережі "АТБ" склад вказано неправильно: крохмаль + PLA. Зважаючи на те, що публікація отримала 2,3 тис. поширень, споживачі отримали недостовірну інформацію.
Строк придатності пакета (9 міс.) експерт попросив не плутати з терміном біорозкладання. Це означає, що за визначених умов зберігання (у сухих приміщеннях, захищених від дії сонячних променів за температури не вище ніж 25°C) пакет не втрачатиме своїх властивостей.
Водночас в'єтнамський сертифікат OK compost HOME підтверджує достовірність результату — біорозкладання в умовах домашнього компостування.
Утім, як наголосив Бідюк, пластиковий продукт або пластиковий компонент може бути позначений "для домашнього компостування" тільки в тому разі, якщо дотримано всі критерії. Зокрема, оцінка пластмас повинна враховувати такі чотири процедури: а) характеристика, б) біорозкладність, c) розпад, d) якість компосту.
У випадку з біорозкладними пакетами "АТБ" маємо такі дані:
Характеристика: PBAT — 75%, PLA — 25%, обидва біополімери є біорозкладними, але джерело їхнє різне — PBAT — з невідновлюваних нафтових полімерів, PLA — з відновлюваних рослинних, наприклад крохмалю кукурудзи. Товщина (згідно із сертифікатом від TUV) — від 16 до 26 мкм. "Одразу зауваження: якщо товщина пакету не більша за 26 мкм, то він розкладеться, якщо більша — під питанням тривалість — може буде значно більшою", — додав науковець.
Біорозкладність: термін до 12 міс., розкладання — не менш як 90% сухої ваги, температура досліджень — 25±5°C.
Розпад: "Під час випробування вважається, що пластиковий продукт продемонстрував задовільну дезінтеграцію, якщо після 180 днів контрольованого випробування на компостування не більш як 10% мас./мас. (суха маса) вихідна суха маса досліджуваного матеріалу не проходить через сито фракції 2 мм. Будь-які залишки пластику не повинні відрізнятися від іншого матеріалу в компості на відстані 500 мм під час спостереження неозброєним оком", — йдеться далі в пості.
Якість компосту визначається шляхом порівняння швидкості проростання рослин та екотоксичного впливу на черв'яків у компостах із використанням досліджуваного біопластику та без нього.
Тільки виконання цих умов продукт вважається придатним до домашнього компостування. "Тому якщо хтось візьметься перевіряти це вдома, доведеться максимально наближено виконувати ці критерії, а інакше результат буде недостовірним", — попередив учений.
Також Бідюк навів кілька прикладів перевірки умов компостування й виснував, що на процес біорозкладання впливає величезна кількість факторів, починаючи від складу та внутрішньої будови до умов досліджень. Водночас розкладання в реальних умовах дуже відрізняється від нормативних у лабораторії.
"Якщо пакет закопати, то, очевидно, він розкладатиметься більш як рік. Якщо його викинути на полігон, де нема відповідних умов, розкладання значно загальмується, а водночас втратиться сенс процесу, оскільки його потенціал як придатного до компостування не буде використаний", — наголосив науковець.
За його словами, правильно утилізовувати пакети та ще й отримувати якісний компост у нинішніх реаліях українців - завдання досить складне. Але робити кроки в цьому напрямку дуже важливо, резюмував Бідюк.
Раніше ЕкоПолітика писала, що торговельна мережа "АТБ" оголосила про початок продажу біорозкладних пакетів із кукурудзяного крохмалю. Екоактивісти в соцмережах розкритикували новинку, назвавши її прикладом грінвошингу.
