На Вінниччині у селі Стіна місцеві майстрині переробляють тонни текстильних відходів на килими ручної роботи бренду Vereta.
В середньому одна жінка створює 20 килимів на місяць, повідомляє ШоТам.
Спочатку засновник бренду Vereta Юрій Степанець планував використовувати вживаний одяг, який люди приносили на станцію сортування. Речей виявилось замало, проте текстильних відходів дуже багато.
Тонни здебільше синтетичних тканин, які залишається після виробництва одягу чи інших речей, не переробляються. Приблизно 90% їх захоронюють на сміттєзвалищах.
“Vereta стала одним із інструментів боротьби з цією проблемою. Я не думаю, що ми її повністю вирішили, але бодай трохи наблизилися до цього. Насправді наш бренд – це дещо більше, ніж переробка текстилю. Крім вирішення екологічних проблем, ми також намагаємося допомогти літнім людям зі Стіни і водночас – зберегти традицію ткацтва, якій понад п’ять тисяч років”, – розповідає Степанець.
Проте більшість майстринь, які вміли ткати на верстатах, або вже не вміють, або просто не можуть фізично.
Два роки тому Vereta відшукало першу майстриню, а згодом до проєкту долучилися ще 3 майстрині та 2 учениці.
Загалом за місяць одна людина створює до 30 килимів. Здебільшого — 20. Наразі цього достатньо, аби задовольнити весь попит.
“Із кожною майстринею ми обов’язково обговорюємо дизайн та розмір виробів, – розповідає Степанець, – Сьогодні у наших клієнтів вже є улюблені дизайни, тому експериментуємо не так часто. Але якщо все ж наважуємось на щось нове, то ділимо творчість 60 на 40”.
У більшості випадків жінки самотужки вигадують дизайн.
Засновник проєкту наголошує, що Vereta — це соціальний бізнес, але поки що ця соціальна складова переважає над бізнесовою.
Наразі Vereta співпрацює з вінницьким брендом "Володарка", Adelin_ua, LEROY, PAPAYA та TTSWTRS, які надсилають текстиль поштою.
“Ми мріємо відкрити в Стіні центр ткацтва та залучити до роботи ще більше майстринь, а отже — створювати ще більше продукції”, – ділиться Степанець.
Нагадаємо, український магазин почав створювати мерч зі старого одягу.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Вінниці дарують друге життя для вживаних речей: адреси пунктів прийому.
