2021-й повинен стати роком початку масштабного заліснення України. 7 червня президент Володимир Зеленський підписав указ про старт проекту "Зелена країна". Його мета – за 10 років збільшити площу лісів на 1 мільйон гектарів. Задля цього в найближчі три роки запланували висадити 1 мільярд дерев. У жовтні висадку сіянців вже розпочали.
Тож ЕкоПолітика вирішила з’ясувати, на якому етапі нині проєкт, і чи справді ситуація навколо українських лісів комплексно покращується.
Як повідомляють у Держлісагенстві, за 2021-й висадили 240 млн дерев, та лише близько 60 млн з них в рамках проєкту "Зелена країна". Ще потрібно висадити 940 млн. Тобто, за 2021-й плани президента виконали лише приблизно на 6%. Щоправда, перший заступник міністра захисту довкілля Богдан Боруховський на початку грудня заявляв, що завдяки сприятливій погоді восени їм вдалося висадити на 40% більше дерев, ніж планувалося.
Та про що б не звітували в рамках "Зеленої країни", варто розуміти, що висаджують ще не повноцінні дерева, а сіянці. Тобто, далеко не кожна насінина, яку нині зараховують до статистики, стане справжній деревом, а згодом – і лісом.
"Взагалі сама мета: мільярд дерев, – окреслена тому, що це вражаюча цифра. – говорить провідний агроном Інституту еволюційної екології Ігор Куземко. – Наскільки я знаю, лісництва і так висаджують достатню кількість дерев для своїх потреб. Мільярд же саджанців чи сіянців – це не означає мільярд дерев. Якщо програма президента трирічна – сама кількість не є чимось нереальним, але яка кінцева мета? Щоб був мільярд дерев? Дерева не повинні бути самоціллю. Самі по собі дерева – це не ліс. Ліс – складна екосистема, в якій дерева – навіть не головне. На жаль, як мені здається, на державному рівні поки нема цього розуміння".
Для того, щоб лісистість в Україні підвищувалася, потрібно не лише висаджувати нові дерева, а дбати про вже існуючі лісові масиви. І ось до цього ми поки не прийшли.
За даними Державної екологічної інспекції, від початку року українському лісовому фонду завдали 470 мільйонів збитків. Вони стосуються, зокрема, пошкоджень зелених насаджень, засмічення території та незаконних вирубок. Ця цифра суттєво перевищує показники минулого року. Як повідомляв раніше екс-голова ДЕІ Андрій Мальований, лише за 3 квартали 2021-го лісам, рідкісним рослинам і цінним комплексам флори було завдано більше шкоди, ніж протягом усього 2020 року.
Особливо, у світлі президентської програми, вражають масштаби незаконних вирубок лісів. Такі факти фіксують по кілька разів на місяць. Як правило, збитки від них не перевищують 1-3 млн грн, та часом прокуратура та ДЕІ розкривають і в рази більші за масштабом злочини. Ось лише кілька з них:
- У вересні на Вінничині у Гайсинському лісгоспі Держекоінспекція виявила нестачу майже 5,4 тисячі дерев. Загальні збитки склали 37 млн грн.
- У жовтні на Чернігівщині на держпідприємстві "Ріпкирайагролісгосп" виявили знесення дерев на 17 гектарах без оцінки впливу на довкілля. Загалом порушники знищили понад 7,7 тисячі дерев, а збитки склали більш ніж 39 млн грн.
- У квітні на Київщині Держекоінспекція в рамках кримінального провадження щодо ДП "Київоблагроліс" розрахувала збитків на суму понад 75 млн грн за незаконну вирубку лісу за відсутності оцінки впливу на довкілля.
Зведених цифр за рік поки немає, але за офіційними даними Держекоінспекції, незаконна вирубка лісів лише за перші 6 місяців принесла Україні 108,3 млн грн збитків. Скільки незаконних рубок і з якими збитками ще залишилися поза увагою контролюючих органів – невідомо.
Якщо підсумувати, то у 2021-му держава справді більше уваги звертала на проблеми лісу, щоправда, не завжди чітко їх ідентифікувала. Адже проблема українських лісів не стільки в тому, що ми мало садимо, як у тому, що не цінуємо вже наявний лісовий фонд. Ліс має важливе значення для екологічної ситуації в цілому. І поки одні українці ліси будуть садити, а інші – несанкціоновано знищувати, позитивного ефекту для довкілля ми навряд чи дочекаємося.