Ґрунтовиснажувальні культури займають більш ніж половину посівних площ, що становить 40% усіх сільськогосподарських земель України. Такий значний приріст може призвести до ще більш інтенсивної втрати ґрунтами родючості.
Про це йдеться в дослідженні "Вплив концентрації сільськогосподарських земель на суспільство та довкілля в Україні", яке виконали науковці з Інституту географії НАН України на замовлення ГО "Екодія".
Зазначається, що інтенсивна концентрація великих масивів земель призводить до розорювання українських ґрунтів та погіршення екологічної ситуації. Унаслідок посиленої сільськогосподарської діяльності агрохолдингів із 2017 по 2020 рік частка ґрунтовиснажувальних культур – кукурудзи, соняшнику, ріпаку та сої – у посівах по всій Україні зросла на 2,7%.
У яких областях частка таких культур у посівах зросла найбільше
Найбільше зростання частки ґрунтовиснажувальних культур, зокрема кукурудзи, спостерігається в Чернігівській, Сумській, Рівненській, Волинській і Львівській областях – на 6-9% за 2017-2020 роки. Водночас зменшення частки цих культур відбулося тільки в 5 областях: Херсонській, Донецькій, Кіровоградській, Одеській та Запорізькій.
Динаміка посівів ґрунтово-виснажувальних культур, 2017-2020. Фото: Екодія
Екологи вказують, що основна причина стрімкого збільшення посівних площ під ці культури – інтенсивна сільськогосподарська діяльність аграрних компаній. Вони зацікавлені у вирощуванні більш прибуткових культур, якими є кукурудза, соняшник, ріпак і соя. У 2020 році тільки 10 найбільших агрохолдингів контролювали 2,66 млн га с/г земель.
Які наслідки збільшення частки ґрунтовиснажувальних культур
Наслідками такої "агресивної" сільськогосподарської діяльності є не тільки зростання ризику деградації ґрунтів, а й імовірність погіршення якості ґрунтових і поверхневих вод, зникнення струмків і замулення малих річок, втрати біорізноманіття території.
Як запобігти негативному впливу на довкілля
"Для того, щоб запобігти таким небезпечним екологічним наслідкам, уряд та приватні компанії повинні сприяти впровадженню технології органічного сільського господарства, технології мінімального обробітку ґрунту (no-till), а також точного землеробства, яке зменшить витрати пестицидів і мінеральних добрив.
Крім того, Кабмін повинен розробити програму та план дій щодо виведення з інтенсивного використання вже деградовані землі. Верховна Рада має терміново ухвалити законопроєкт 3091-д, який стосується реформи системи державного екологічного контролю, зокрема й за землекористуванням", – стверджує Михайло Амосов, експерт із землекористування ГО "Екодія".
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у Данії успішно використовують солому як альтернативне джерело енергії.
