Законотворці прагнуть скасувати необхідність дотримання екологічного та земельного законодавства для будівництва енергооб’єктів до завершення воєнного стану. Ці сумнівні зміни фактично замаскували за вивіскою законопроєкту, який нібито стосується лише конкретного підприємства. Ба більше, голосувати за документ № 15122 Рада має вже наступного вівторка, 18 серпня. Звісно ж, попередніх обговорень проєкту закону не було.
ЕкоПолітика зібрала аргументи противників законодавчої ініціативи та навіть Головного юридичного управління Верховної Ради, щоби пояснити, чому саме цей документ небезпечний для збереження цінних екосистем.
Право забирати будь-які землі
Офіційно законопроєкт № 15122 нібито стосується урегулювання питань з утворення акціонерного товариства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат". Ініціатором законопроєкту є колишня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, отже документ урядовий.
Проте під цією вивіскою закладені ризиковані зміни до Земельного кодексу України. Одразу зазначимо, у тексті законопроєкту до першого читання ви їх не знайдете. Вибухонебезпечні норми закладені вже до другого читання, а знайти їх можна у порівняльній таблиці на 240+ сторінок.
Як пише у своїх зауваженнях юридичне управління парламенту, пропонується доповнити X "Перехідні положення" Земельного кодексу України пунктом 272. Ці зміни передбачають, що на час дії воєнного стану та впродовж року після його завершення розміщувати енергооб’єкти можна на земельних ділянках усіх форм власності незалежно від їхнього цільового призначення. Йдеться про установки для генерації теплової та електричної енергії з сонячних електростанцій, вітрогенераторів, біогазу та біомаси.
Так, землі природно-заповідного фонду все ще недоступні. Проте цього не скажеш про території лісогосподарського призначення, житлової та громадської забудови, сільськогосподарського, оздоровчого та рекреаційного призначення.
"Розміщення, зокрема на землях лісогосподарського призначення, установок, […] неминуче призведе до негативного впливу на стан використання, охорону та відтворення земель лісового фонду України, земель, зайнятих сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, необмеженої зміни цільового призначення відповідних земель, а отже значного скорочення площ таких земель і територій, які однак є обмеженими та уразливими природними об'єктами та забезпечують існування людей і об'єктів тваринного і рослинного світу", — підсумували парламентські юристи.
Справедливе обурення
Ухвалення цього законопроєкту дозволить без стратегічної екологічної оцінки та містобудівної документації використовувати цінні землі.
"Норми вносять у закон, який взагалі не має стосунку до електрогенерації. Чому? Бо робиться це без належних обговорень, дуже швидко, щоб ніхто не помітив і все було проголосовано без дискусій і зайвих запитань", — пишуть у ГО "Екосфера".
У спільноті наголошують, задля прискореного розвитку відновлюваної енергетики зараз вже ведеться фаховий діалог між громадськістю та Міненерго. У результаті спільної роботи з Європейським енергетичним співтовариством вже виділені такі зони по всій території України. І, звісно, ці зони виключають особливо цінні території, зокрема ліси та високогір’я Карпат.
Також є законопроєкт № 14721, ухвалений в першому читанні у квітні. Він має запровадити прозорі та справедливі правила, за якими обиратимуть зони для пришвидшеного розвитку "зеленої" енергетики. Навіщо йти в обхід, ігноруючи прозорі напрацювання — питання відкрите.
Водночас екоспільнота переконана, що подібні дії напряму порушують зобов’язання України у межах Євроінтеграції. За словами активістів, Єврокомісія і Європарламент вже наголошували на неприпустимості чергових винятків із процедур екологічної оцінки.
"Ми бачимо прагнення швидко протягнути рішення, над якими добре попрацювали політичні лобісти. Зокрема ті, хто просуває будівництво вітрових електростанцій у горах. Ми розуміємо потребу у швидкій відбудові та прискореному будівництві об’єктів електрогенерації. Але цей процес має відбуватися за стандартами ЄС", — зауважують природозахисники з "Терену".
Тому активісти закликають парламентарів не голосувати за законопроєкт № 15122 і домогтися його виключення з порядку денного. На думку екозахисників, профільний комітет повинен виключити з документа всі правки щодо скасування екологічних обмежень.
Нагадаємо, через будівництво нової лінії тепломереж у Києві почали вирубку зеленої зони на Теремках. Наразі влада погодилася пошукати альтернативні варіанти. Водночас громадські активісти переконані, що знищення дерев відбулося завдяки урядовій постанові № 393. Вона, задля експерименту для таких об’єктів, дозволила не отримувати дозвільних документів і земельного відводу.
