До 2030 року Київ припинить скидати неочищені стічні води до водойм. Це одна із цілей "Екологічної стратегії міста Києва до 2030 року". Таку назву має концепція екологічної політики міста, яку депутати Київради ухвалили 20 грудня.
ЕкоПолітика з’ясувала, що передбачає цей документ, аби зменшити забруднення Дніпра та інших водойм, що приймають міські стоки.
Зношеність очисних споруд – 80%
Нині близько 40% стічних вод у столиці є забрудненими і небезпечними для довкілля. Більше чверті київських підприємств скидають стоки з перевищенням допустимих концентрацій.
Зокрема, протягом останніх 10 років у стічних водах стрімко збільшується концентрація сполук азоту та фосфору. В середині 1990-х це було 15-20 мг/л (азот амонійний) та 6-8 мг/л (фосфати), сьогодні – 50 і 30 мг/л відповідно. Причина – широке використання в побуті та на виробництві синтетичних мийних засобів, відсутність на промислових підприємствах локальних очисних споруд.
Забруднення природних вод у Києві
Покладати надії на те, що шкідливі речовини відловлять на міських очисних спорудах аж ніяк не випадає.
Саме поганий стан цих споруд та каналізаційної мережі є чи не головною причиною забруднень. Майже 63% каналізаційних мереж вичерпали свій термін експлуатації. Третина з них перебуває в аварійному стані.
Обладнання Бортницької станції аерації зношене на 80%. А це єдина станція очищення стічних каналізаційних вод у Києві. Вона обслуговує не тільки столицю, але й кілька населених пунктів Київської області. Особливе занепокоєння викликає стан споруд першої черги станції, котре експлуатується ще з 1964 року.
Без реконструкції - ніяк
До 2030 року, аби вирішити проблему брудних стоків, у Києві планують знизити ступінь зношеності водопровідних і каналізаційних мереж до рівня, нижчого 10%. Зараз, нагадаємо, цей показник перевищує 60%.
Екологічна стратегія передбачає завершення будівництва Південно-Західного каналізаційного колектору та повну реконструкцію Бортницької станції аерації.
На станції аерації планують встановити сучасне обладнання для очистки стічних вод та запровадити нову технологію для утилізації осадів.
У червні 2015 року між урядами України та Японії підписано кредитну угоду для залучення коштів на таку реконструкцію. Її планували розпочати цьогоріч, але до будівельних робіт справа наразі не дійшла. Зокрема – через вплив пандемії. Строк реалізації проєкту - 6 років. Відтак, коли не надто зволікати, є шанси виконати його в строки, передбачені у стратегії.
Воду – по колу
Суттєво поліпшити стан стічних вод має ще один захід, завдяки якому навантаження на станцію очистки має суттєво знизитися. До 2030 року використання в промисловості оборотної води і такої, що використовується повторно, має становити 90% від загального обсягу, що споживається промисловими підприємствами.
Нині на промисловість припадає більше половини столичних стоків. Якщо левову частку з них вдасться закільцювати в межах виробничого процесу, то це суттєво зменшить навантаження на водойми. Зокрема, за межі виробництва не потраплятимуть небезпечні речовини, що застосовуються у промисловості.
А для того, аби відстежувати виконання своїх амбітних екологічних планів, Київрада планує запровадити тотальний моніторинг водних об’єктів столиці відповідно до вимог Водної рамкової директиви ЄС 2000. Зараз такий моніторинг не ведеться взагалі.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що торік на Львівщині брудними виявилися майже 80% стоків.
