У 2019 році два відомі тлумачні словники англійської мови — Oxford English Dictionary та Collins English Dictionary — кожен окремо назвали "слово року" як таке, яке найбільше відповідає загальному настрою. Ним стали "надзвичайна кліматична ситуація" та "кліматичний страйк" відповідно. До страйку на захист клімату того року долучилося 185 країн, 7,6 млн людей. Тоді ж, наприкінці 2019-го, Європейський Союз оголосив про плани стати кліматично нейтральним у найближчі 30 років.
Було визначено European Green Deal ("Європейський зелений курс", ЄЗК) — план перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент. Що являє собою "Європейський зелений курс", яка його мета та основні напрями, а головне — як він зачіпає Україну — читайте далі в матеріалі ЕкоПолітики.
Що таке European Green Deal, або "Європейський зелений курс"
ЄЗК не є "угодою" ні за формою, ні за змістом. Його можна охарактеризувати як набір ініціатив, пакет рішень, дорожню карту заходів, стратегію або програму дій Європейської комісії, що передбачає досягнення Європою кліматичної нейтральності до 2050 року.
Це своєрідна відповідь на виклик глобальних проблем зміни клімату, забруднення, втрати біологічного різноманіття та інших екологічних загроз.
Тож хоча формально це не закон, але важливий перший крок до закріплення на законодавчому рівні ефективного споживання ресурсів, "озеленення" інвестицій, скорочення викидів парникових газів і справедливої трансформації для сталого розвитку та збереження довкілля.
Назва документа має безпосередню аналогію з "Новим курсом" (New Deal) президента США Франкліна Рузвельта (комплексною програмою для подолання Великої депресії в США у 1930-х роках. — Ред.).
Коли ухвалили European Green Deal
Офіційно ЄЗК представила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в Європейському парламенті 11 грудня 2019 року.
Відтак Європейський парламент підтримав цю програму загалом своєю резолюцією 15 січня 2020 року.
Ключові напрями "Європейського зеленого курсу"
Важливо, що Green Deal має набагато більший стосунок до економіки, ніж до екології — документ охоплює всі сектори економіки. Хоча основний акцент ЄЗК — кліматична політика, програма більшою мірою стосується модернізації економіки та, як результат, стимулювання економічного зростання в гармонії людини з природними ресурсами планети.
Протягом 2020 року Єврокомісія оприлюднила низку стратегічних документів у межах ЄЗК. Зокрема, це нова аграрна стратегія "Від лану до столу", Стратегія біорізноманіття, План дій щодо впровадження циркулярної економіки, Кліматичний пакт.
Загалом стратегії ЄЗК стосуються таких ключових напрямів:
- зміна клімату;
- енергетика та енергоефективність;
- стала промисловість;
- стала мобільність;
- біорізноманіття;
- нульове забруднення;
- "зелене" сільське господарство;
- фінансування.
Одне із найсерйозніших питань, які виникають під час обговорення місця України в ЄЗК, є фінансування "зеленого" переходу України. ЄС усі свої ініціативи з декарбонізації та кліматичної нейтральності підкріплює фінансовими інструментами, чого не можна сказати про Україну.
Джерела фінансування ЄЗК
Для реалізації курсу Єврокомісія передбачила інвестиційні потреби обсягом в 1 трильйона євро, половина з яких буде надходити з бюджету Євросоюзу та від Схеми торгівлі викидами ЄС, а половина — з Invest EU.
Відповідні фонди будуть безпосередньо підтримувати стійкі інвестиції, створювати сприятливу основу для заохочення таких інвестицій як з приватного, так і з державного секторів й допомагати державним адміністраціям у виявленні, структуруванні та здійсненні "зелених" інвестицій.
Для досягнення вуглецевої нейтральності до 2050 року Єврокомісія нещодавно оприлюднила свою нову Стратегію сталого фінансування, спрямовану в аспекті приватних фінансових потоків у відповідну стійку економічну діяльність.
Яка роль України в ЄЗК
Своїми діями український уряд демонструє розуміння важливості ЄЗК для України. Зокрема, 24 січня 2020 року Кабінет міністрів України на засіданні ухвалив постанову щодо утворення Міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в межах ініціативи Європейської комісії "Європейський зелений курс", а також положення про таку робочу групу та її склад.
Листом прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля від 13 серпня 2020 року на адресу першого віцепрезидента ЄК Франса Тіммерманса було передано позиційний документ щодо участі України в "Європейському зеленому курсі".
У документі уряд України пропонує встановити структурований і регулярний діалог з ЄС щодо модальностей раннього залучення української сторони до розроблення та реалізації політик у межах "Європейського зеленого курсу", розробити спільну Дорожню карту участі України у ЄЗК, а також зазначає перспективні напрями співпраці в межах ЄЗК.
У листі-відповіді Франс Тіммерманс запропонував провести початкову зустріч із метою обговорення відповідних аспектів ЄЗК у контексті поточних діалогів у межах Угоди про Асоціацію та визначення способів надання ЄС підтримки Україні у переході до "зеленої" економіки. Така зустріч відбулася 10 лютого 2021 року в Брюсселі.
19 січня 2021 року відбулося перше засідання Міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в межах ініціативи Європейської комісії "Європейський зелений курс" під головуванням прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.
Під час засідання було обговорено питання формування українського "зеленого" курсу на основі європейського Green Deal та представлено пріоритети в головних його сферах. Ключовим завданням уряду України є збалансування бачення різних міністерств і відомств з урахуванням думки бізнесу та вироблення спільної позиції щодо визначення рівня кліматичних амбіцій і кроків усередині країни, які будуть відповідати заявленим цілям.
24 березня 2021 року на засіданні Кабміну схвалено постанову "Про утворення робочої групи для узгодження підходу щодо застосування до України механізму коригування вуглецю на кордоні для проведення консультацій з Європейською комісією". Документом сформовано склад і затверджено положення про відповідну робочу групу.
Як ЄЗК стосується України: загрози та можливості
Безпосередньо. Адже 40% нашого торговельного обміну випадає на ЄС, понад 14 тисяч українських компаній задіяні в експорті до ЄС. Тобто досить скоро всі ці компанії будуть змушені відповідати на запитання та надавати інформацію, зокрема, про кількість викидів парникових газів у процесі виробництва продукції, якість і кількість використаних пестицидів, поводження зі стічними водами або ж про дотримання європейських стандартів добробуту тварин та інше.
"Якщо Україна вчасно не впровадить систему обліку викидів газів, то може постраждати бізнес, який платитиме додаткові податки для експорту своєї продукції", — заявляв раніше Шмигаль.
Йдеться про запровадження податку на викиди вуглекислого газу (Carbon Вorder Аdjustment, СВА). Він являє собою плату, що стягується під час ввезення товарів до Євросоюзу з огляду на обсяги викидів СО2 в процесі їх виробництва.
Паралельно із загрозами ЄЗК несе чимало перспектив для розвитку української економіки. Зокрема, новий європейський курс дає Україні можливість стати постачальником "зеленої" енергії (водню) для ЄС у частині задоволення потреб електрифікації.
"Зелений курс — це назва поїзду на інтеграцію з ЄС, який нам цього разу категорично заборонено пропустити. Не екологізуємося — не євроінтегруємося", — переконана народна депутатка від "Голосу" Леся Василенко.
Зважаючи на загрози та можливості, експерти Європейської бізнес-асоціації пропонують представникам українських міністерств енергетики, розвитку економіки та сільського господарства, захисту довкілля та природних ресурсів, а також віцепрем'єру з питань європейської інтеграції вжити заходів і доопрацювати ключові моменти впровадження ЄЗК в нашій країні.
Серед цих заходів: створення та затвердження систем інститутів державного фінансування, спрямоване на виконання цілей "Зеленого курсу"; встановлення чітких термінів фінансування заходів з декарбонізації; розроблення інвестиційного плану; затвердження обсягу фінансування для реалізації заходів, визначених ЄЗК; розроблення дорожньої карти для імплементації ініціатив ЄЗК.
