Європейська кліматична політика вкотре виявляється нестійкою до політичного тиску з боку урядів та промислових лобістів. Так, під послаблення потрапили правила щодо метану та викидів парникових газів від автомобільної індустрії.
ЕкоПолітика розповідає про причини такої зміни курсу.
Метанова відстрочка
Палкі політичні дискусії тривають щодо правил моніторингу метану, які мали набути чинності 1 січня 2027 року. Під тиском низки урядів, зокрема Франції і Сполучених Штатів, Європейська комісія, схоже, готова до поступок.
Так, за даними Reuters, Єврокомісія планує відкласти дію флагманського закону ЄС щодо скорочення викидів метану. Про це повідомив речник ЄК у понеділок, 28 вересня:
"Комісія планує запропонувати відтермінування набрання чинності регламентом щодо метану"
Офіційно терміни відстрочки не уточнюються. Однак комісар ЄС із питань енергетики Ден Йоргенсен в інтерв’ю Bloomberg News 25 вересня заявляв, що Брюссель вивчає можливість річного відтермінування.
На тлі цієї затримки Міжнародне енергетичне агентство може розглянути питання розконсервації стратегічних запасів європейської нафти.
ЕкоПолітика повідомляла, що тиск на ЄС щодо метанових правил триває щонайменше з весни. Не останню роль у цьому відіграє торговельна угода зі США та позбавлення бар’єрів задля закупівлі американського палива.
З 2027 року ЄС мав почати штрафувати імпортерів за недотримання вимог щодо моніторингу та усунення викидів метану.
Автомобільне лобі
Ще у 2023 році ЄС фактично заборонив авто на двигунах внутрішнього згоряння, поставивши собі за мету звести до нуля викиди від нових машин вже до 2035-го. Однак влада Союзу не встояла перед тиском автомобільної промисловості.
Заборону мали переглянути у 2026 році, проте лобіювання автопрому прискорило цей процес. Тож вже у 2025-му певний відсоток автомобілів на викопному паливі все ж таки залишили. Тоді автовиробники стверджували, що продажі електрокарів зупинилися ще у 2024 р.
Однак із внутрішніх документів виданню Politico стало відомо, що Єврокомісія ухвалила це рішення всупереч оцінкам свого ж генерального директорату з питань боротьби зі змінами клімату. Інстанція наполягала, що попри заяви лобістів, ціль на 2035 рік ще зарано називати недосяжною. Водночас висновок директорату містив застереження, що зміна політики стане негативним сигналом для компаній, які інвестували мільярди у збільшення виробництва електромобілів.
"Для нашої майбутньої промислової конкурентоспроможності надзвичайно важливо продовжувати забезпечувати упевненість ринку та інвесторам", — йшлося в документі.
У Єврокомісії такий внутрішній дисонанс коментувати відмовилися.
Водночас автовиробники та політики продовжують тиснути для подальшого послаблення правил. Зокрема Європейська народна партія хоче зменшити планку скорочення викидів аж до 75%.
Попри аргументи автомобільної промисловості, частка електромобілів у ЄС постійно зростає. За 2025 рік кількість реєстрацій нових електрокарів збільшилася на 30%. А у 2026-му лише за перші чотири місяці європейці придбали 750 тис. електричних машин.
Продажі електромобілів зростають взагалі по всьому світу через паливну кризу, спричинену війною на Близькому Сході. У 50 країнах у другому кварталі 2026 року продажі встановили рекорди.
