У 2021 відбулися якісні зміни для бізнесу в екологічних реформах завдяки тривалим дискусіям, низки прийнятих законів та кліматичних зобов'язань.
Про перелік здобутків та недопрацювань цього року повідомляє координаторка Комітету з промислової екології та сталого розвитку Ольга Бойко в блозі для "Економічної правди".
Цього року Міндовкілля затвердило наказ №297, що дозволило уніфікувати для всіх областей перелік документів для отримання дозволу на викиди, завдяки зверненню Європейської Бізнес Асоціація.
20 жовтня ВРУ підтримала законопроєкт №4507 про забезпечення енергоефективності під час виробництва, транспортування, передачі, розподілу, постачання та споживання енергії. Також вперше в Україні встановлюються вимоги з енергоефективності до закупівель та оренди будівель органами влади, а також обов’язок щороку закладати до Держбюджету фінансування програм з енергоефективності не менше 1% від загальної суми видатків.
Завдяки постанові КМУ №1060 розблоковано механізм державного фінансування природоохоронних заходів у бізнесі. Розмір державної допомоги може сягати 100% необхідних коштів.
“Втім, все частіше трапляються випадки, коли державна допомога, надавачами якої є органи влади центрального та місцевого рівнів, визнається незаконною. Наприклад, у зв’язку з вже наявними пільгами чи іншими формами державної підтримки у компанії або якщо самі надавачі такої допомоги не дотримались встановленої процедури і строків інформування про такі кейси АМКУ тощо. Тому поки що бізнес досить обережно ставиться до цього інструменту”, – сказано у блозі.
Центральною подією року стало затвердження Урядом Другого Національно визначеного внеску (НВВ2) до Паризької угоди, згідно якому Україна має нову кліматичну ціль – скоротити до 2030 року викиди парникових газів на 65% порівняно з 1990 роком. Це більш амбітна ціль ніж у у ЄС (55%) і вона може бути додатковим козирем на міжнародних переговорах.
Для реалізації цієї мети знадобиться 102 млрд євро, з яких більшість – це кошти бізнесу, інші механізми фінансування наразі опрацьовуються.
“Проте, за відсутності доступу до міжнародного фінансування і розробленої дорожньої карти та секторальних політик, реалізація НВВ2 може виявитись непідйомним фінансовим тягарем для бізнесу, якому простіше буде перенести свої активи в інші країни з більш сприятливими інвестиційними умовами”, – розповіла координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації Ольга Бойко.
Попри сміливу кліматичну ціль, можливе прикордонне вуглецеве коригування (СВАМ) залишається під питанням в Україні. Так, з позиції Мінекономіки СВАМ завдасть шкоди українській економіці і є додатковою надбудовою до вже існуючих відносин між Україною та ЄС.
Оскільки Україна поділяє кліматичні цілі та амбіції ЄС і зобов’язалася наблизити свою екологічну та кліматичну політику до правил ЄС відповідно до Угоди про асоціацію, українські організації мають право бути виключеними зі сфери дії CBAM.
Можливі переваги виробників з ЄС через безкоштовні квоти та доступ до надходжень від CBAM дискримінують українську продукцію та українських виробників,
“Бізнес-спільнота вдячна Мінекономіки та готова співпрацювати з Урядом України та ЄС щодо всіх елементів кліматичної політики з метою на внесення відповідних змін в проєкт регламенту щодо СВАМ”, – каже Бойко.
У 2021 році була створена Спеціалізована екологічна прокуратура, яка посилить протидію злочинам проти довкілля, адже найбільші збитки держава отримує саме через незаконне використання природних ресурсів.
Також було внесено зміни до Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ), що допоможе виконати євроінтеграційні зобов’язання у сфері зменшення промислового забруднення. Розроблений Нацплан передбачає зниження на 72% викиди оксидів азоту до 2033 року, на 95% викиди сірки та пилу до 2028 року.
Бойко так же наголосила на важливості прийняття закону, який підвищує окремі екологічні податки. Вже з 1 січня 2022 року ставки екоподатку за скиди забруднення у воду збільшуються на 30% та поступово підвищуються у вісім разів до 2025 року, на 5% зростуть ставки на викиди в повітря, а за розміщення відходів – на 10%.
“Кошти від сплати податку на викиди СО2 в Україні надходять до загального фонду держбюджету і не мають цільового призначення. У 2020 році Україна отримала від податку на вуглець близько 940 млн гривень, але ці гроші пішли переважно на боротьбу з коронавірусом і на будівництво доріг”, – каже Бойко.
Нагадаємо, в Україні відбувся четвертий "Лісовий діалог".
