Факти і чутки довкола українського НВВ2 shutterstock

Факти і чутки довкола українського НВВ2

Олекса Франко

Поки що документ, який визначить кліматичну політику України на міжнародній арені на наступні 5 років, виглядає досить недолуго

Новина про те, що Міндовкілля винесло на громадське обговорення проєкт другого Національно визначеного внеску України в Паризьку угоду справила ефект бомби в профільному середовищі. Одразу виникло багато питань: хто, коли і де писав текст проєкту і чому не було проведено консультацій з профільними міністерствами, галузевими експертами, екологами, бізнесом, які так обіцяли в Міндовкіллі?

Наразі маємо справедливе обурення експертного середовища, майже повну тишу від представників влади з аналізом документу, поодинокі коментарі асоціацій та цифри, ну і багато припущень…

Основний меседж НВВ2 — мета України щодо скорочення викидів парникових газів набагато амбітніша ніж у країн ЄС. Ми декларуємо скорочення на 65% від рівня 1990 року, тоді як більшість європейських країн ухвалили ціль у 55%. Як так вийшло і невже наша країна, економіка якої знаходиться у кризовому стані, може собі це дозволити? 

ЕкоПолітика вирішила проаналізувати основні факти і чутки довкола українського НВВ2.

Перше, що варто запам’ятати — проєкт НВВ2 по суті потрібен лише одному міністерству — Міндовкілля. Затвердимо амбітний план та цифру, яку виконувати не нам, а іншим — ось  такі думки читаются на "еко" обличчях урядовців. Але і вони вже розуміють, що без домовленностей з іншими міністерствами ратифікувати документ не вийде, а в уряді вже почали висловлювати своє "фе".

Тимчасовий виконувач обов’язків міністра енергетики Юрій Вітренко вже публічно заявив — для енергетичного "зеленого" переходу Україна має зробити більше, ніж просто декларувати свою прихильність цьому курсу.

"Ми маємо зробити більше, ніж просто щось задекларувати. Загальносвітова тенденція, яка передбачає "зелений" перехід, може стати рушієм для змін в Україні", — сказав він.

Джерело: "Економічна правда"

Варто нагадати — у проєкті НВВ2 сказано, що до 2030 року викиди в секторі виробництва енергії та тепла повинні зменшитися приблизно на 38%. Для досягнення таких скорочень протягом наступного десятиліття будуть потрібні інвестиції у розмірі 26 млрд євро, більша частина з яких (20 млрд євро) припаде на нові генерувальні потужності. 

Також Вітренко ніби між іншим додає, що ріст ВДЕ в Україні і так перевершив всі сподівання. Наразі виробників мусять відключати від енергосистеми через небаланси. Таким чином інвестори втрачають гроші, а іноді ще й отримують штрафи через перевиробництво.

"Україна має зосередитися на технологіях зберігання енергії. Ріст відновлюваних джерел енергії перевершив сподівання. (Також слід зосередитися. — Ред.) на "зеленому" водні, виробництві енергії з біомаси тощо", — сказав він.

Загалом, же, за оцінками експертів, на реалізацію НВВ2 промисловим підприємствам необхідно інвестувати 256 млрд євро в екомодернізацію.

За офіційними заявами Мінприроди, держава готова виділити 5% від цієї суми. Решту 95% за задумом чиновників повинні вкласти підприємства за рахунок власних коштів. Про це прямо сказано в Концепції зеленого енергетичного переходу України-2050.

Як стало відомо ЕкоПолітиці, Міністерство інфраструктури також не підтримує документ, оскільки не розуміє план переходу держави на електротранспорт. Зокрема, пільги для так званих "євробляхерів" на ввезення вживаних автомобілів суперечать загальній стратегії зниження викидів від транспортних засобів, що зростають останнім часом. 

Україна одночасно намагається робити речі, які прямо суперечать одна одній, що унеможливлює їх виконання. То ж може варто нарешті визначитися, ми "з розумними чи з красивими"?

Припускаємо, що Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства також проти НВВ2 через невизначеність в реформі ЖКГ і її незрозумілою сумісністю з положеннями НВВ2.

Наші джерела стверджують, що проти амбітних планів в НВВ2 виступає і Міністерство економічного розвитку і торгівлі. У відомстві попереджають, що притік інвестицій в Україну падає, тому дістати гроші на декарбонізацію просто немає звідки.

Більшість міністерств з побоюванням ставиться до проєкту, оскільки нечітко визначено джерела фінансування заходів. В уряді не вірять в екологічні реформи міністра Абрамовського і не поспішають їх підтримувати. Більшість міністерств, за даними наших співрозмовників, вважають, що в рамках зобов’язань України в Паризьку угоду мають бути представлені секторальні робочі плани з детальним фінансуванням кожного напряму.

Джерело: "Слово і діло"

Окремі народні депутати вже заявляють, що питання НВВ2 потрібно винести на засідання Ради національної безпеки та оборони. На думку Муси Магомедова, реалізація положень НВВ2 приведе до повної деіндустріалізації України. Простіше кажучи — документ "поховає" промисловість. 

"Найбільш реалістичним сьогодні виглядає сценарій повної деіндустріалізації України. У країни без промисловості немає майбутнього. Тому, вважаю, що питання забезпечення "зеленого" переходу української економіки повинно бути винесено на РНБО, як питання нацбезпеки", — вважає народний депутат.

За інформацією наших джерел, з приводу НВВ2 обурюється і Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. Причина проста — в документі Україна забов’язується взяти на себе відповідальність за зменшення викидів на ВСІЙ території України. Зокрема, й в тимчасово окупованих Криму та Донбасі.  Тож виходить, що Україна має нести відповідальність і за те, що відбувається на непідконтрольних територіях. А це вже створює величезну проблему для міністерства. 

Українська асоціація бізнесу та торгівлі (UBTA) і Центр економічного відновлення вже стали ініціаторами того, щоб направити лист до прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням відхилити проєкт НВВ2. Підписантами стали представники українських бізнес-асоціацій і 14 асоціацій агросектора. 

В листі зазначено, що реалізація цілей щодо декарбонізації економіки зажадає залучення значного обсягу інвестицій. При цьому, саме бізнесу доведеться знайти заявлені Мінприроди 102 млрд євро інвестицій до 2030 року. 

"В умовах невизначеності походження фінансових ресурсів для реалізації кліматичних цілей держави, члени UBTA висловлюють занепокоєння через перекладання цього тягаря на плечі вітчизняного бізнесу. Крім цього, виникає питання, чому оцінка потреби в інвестиціях в проєкті розпорядження Кабінету міністрів значно відрізняється в меншу сторону від фінансових оцінок, раніше наведених міжнародною групою експертів, щодо сценаріїв НВВ2", — вважають представники бізнесу. 

Йдеться про представлені у травні 2020 року модельні сценарії НВВ2. Відповідно до комбінованого сценарію, капітальні інвестиції оцінювалися в 200-300 млрд євро.

Керівник брюссельського офісу UBTA Назар Бобицький виступив з ультимативною заявою — або уряд надає економічні розрахунки, звідки брати кошти на реалізацію НВВ2, або українські виробники вимагатимуть перегляду документу.

"Реалістичний НВВ2 вимагає якісного обгрунтування економічних розрахунків, а саме, чіткого пояснення, з яких джерел приватний сектор повинен брати кошти на виконання амбітних планів Мінекології. Кабінет Міністрів повинен застосувати тверезий і зважений підхід, підключивши до доопрацювання НВВ2 інші відомства, а також бізнес. В іншому випадку українські виробники повинні вимагати перегляду параметрів НВВ2", — сказав він.

За нашою інформацією, проєкт також не підтримують в Європейській бізнес Асоціації, "Укрметалургпромі", "Федерації металургів України", Асоціації "Укрцемент", Союзі хіміків України.

Зокрема, представники перерахованих Асоціацій вважають неприйнятним той факт, що модернізація має відбутися фактично лише за кошти самих підприємств.

У ЄС підприємствам надають гранти для компенсації частини кредитів на закупівлю енергоефективного обладнання чи оптимізацію технологічних процесів на виробництві. Крім того, на екологічну трансформацію промисловості країни виділяють кошти з держбюджету. Наприклад, уряд Німеччини виділив 2 млрд євро на виконання європейської ініціативи Green Deal. 

Джерело: Shutterstock

Поки що документ, який визначить кліматичну політику України на міжнародній арені на наступні 5 років виглядає досить недолуго. На перший погляд, український НВВ2 писали поспіхом і без урахування реалій порядку денного, а відповіді на питання "Де взяти на це гроші?" здається не знають навіть у самому міністерстві і навіть не замислюються, що буде далі…

Читайте також
Україна сама залучатиме кошти на "зелену" трансформацію, — Стефанішина
Україна сама залучатиме кошти на "зелену" трансформацію, — Стефанішина

До саміту в Глазго Україна очікувала, що отримає в межах СОР26 певні преференції

Нардепка Василенко розповіла, чого українська делегація домагається на саміті в Глазго
Нардепка Василенко розповіла, чого українська делегація домагається на саміті в Глазго

Важливо відбити чергову спробу Росії привласнити український Крим на кліматичних документах

Україна і СОР26: які очікування від Кліматичного саміту у Глазго
Україна і СОР26: які очікування від Кліматичного саміту у Глазго

Україна на СОР26 презентувала амбіційний план НВВ2 в світі, зобов’язавшись скоротити на 65% викиди парникових газів до 2030 року 

Прийнятий Україною НВВ2 був компромісним, — Криволап
Прийнятий Україною НВВ2 був компромісним, — Криволап

У самому проєкті НВВ2 перераховано безліч умов, необхідних для того, щоб він був реалізований