Експерт пояснив, як правильно налагодити поводження з несортованими відходами в Україні Shutterstock

Експерт пояснив, як правильно налагодити поводження з несортованими відходами в Україні

Романа Слісар

Лише будівництва сміттєпереробного заводу буде недостатньо

Поводження із несортованими твердими побутовими відходами має передбачати комплексний підхід.

Про це в групі "Промисловість переробки відходів України" розповів активіст та координатор в Solid Waste Consult "Ukraine – Bavaria" Андрій Сокол-Черніловський.

За його словами, окрім будівництва сміттєпереробного заводу, потрібно налагодити низку процесів.

Наприклад, термічна утилізація ТПВ (Energy Recovery Facility/Waste-to-energy plant) підходить для міст з населенням понад 750 тис осіб.

Спалюється повний потік ТПВ, але бажано до спалювання відібрати метали і органіку. В процесі виділяється тепло і електрика, продаж яких покриває в середньому до 30% виробничих витрат такого заводу.

При цьому є необхідність складати/обробляти залишки такого виробництва – під час утилізації утворюється безпечний попіл (15-20% від обсягу ТПВ) і небезпечний запал з фільтрів (5% від обсягу ТПВ).

"Ціна (в залежності від рівня інвестицій, тоннажу, а також від ціни продажу тепла і електрики) становить від 45 до 120 євро за вхідну тонну ТПВ (gate fee)", – пояснив експерт.

Крім того, існує механіко-біологічна обробка – МБТ (Mechanical-Biological Treatment). Вона передбачає сортування вторинних ресурсів.

"Вихід 5-10% від обсягу ТПВ. Продається як сировина", – стверджує Сокіл-Черніловський.

При цьому органіка становить 45-50% від загальної кількості. Її можна компостувати, враховуючи втрату вологості, ферментацію, і можливу генерацію електрики, а потім використовувати як покриття для полігонів.

Також можна виробляти альтернативне паливо з відходів (РДФ/СРФ). Залежно від якості вони становлять 10-25% від загальної маси ТПВ.

"На даний момент в Україні лише цементні заводи готові прийняти СРФ (висококалорійну фракцію) за вартістю "0", яка становить близько 10-15% від загальної маси ТПВ", – повідомив експерт.

Він уточнив, що необхідно мати полігон з достатніми потужностями поруч із заводом, а також знайти відбирач для РДФ/СРФ (якщо немає клієнта в цементній промисловості).

"Ціна (в залежності від рівня інвестиції, а також від ціни полігону) складає від 25-30 до 40-45 євро за вхідну тонну ТПВ (gate fee). Ми вважаємо, що при ціні 35 євро (1100-1200 UAH) за тонну без ПДВ і гарантії поставки ТПВ в розмірі не менше 150 тис тонн на рік можна було побудувати і обслуговувати простий завод МБТ і новий полігон ", – підкреслив Сокіл-Черніловський.

Також експерт зазначив кроки, яких очікують від влади – муніціпалітету, області, держави:

  • Клієнт (місто або область) повинен гарантувати повний обсяг поставки ТПВ та оплатити "gate fee" за цей тоннаж, незалежно від фактичної поставки. Іншими словами – потрібен чіткий контроль потоку ТПВ.
  • Щоб інвестиція в завод і новий полігон окупилася, необхідно укласти довгостроковий договір з певними гарантіями (на 15-25 років в залежності від обсягу інвестиції).
  • При виробництві тепла та електрики необхідно підписати довгостроковий контракт про гарантований продаж електрики і тепла за фіксованою вартістю (тобто необхідна гарантія відбору за стабільними цінами).
  • Забезпечити відповідну ділянку – за можливості поруч з полігоном або "чисту" ділянку, на якій можна було б побудувати завод і полігон.

Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що в Україні поки що немає великих підприємств з механіко-біологічної обробки побутових відходів, проте в регіонах працюють над реалізацією масштабних проектів.

Також стало відомо, де і коли в Україні повинні з'явитися сміттєпереробні заводи і на якому етапі їхнє будівництво

Читайте також
У Бородянці на Київщині розпочали екологічно переробляти будівельне сміття
У Бородянці на Київщині розпочали екологічно переробляти будівельне сміття

Отриману сировину використають для будівництва основи доріг, вироблення будівельної продукції, як наповнювачі для будівельних розчинів чи конструкцій або для укріплення річкових узбереж

Активісти розповіли, як у різних українських містах використовують опале листя
Активісти розповіли, як у різних українських містах використовують опале листя

У Луцьку йому знайшли найбільше способів використання

У Міндовкілля пропонують подовжити термін дії декларацій про поводження з відходами
У Міндовкілля пропонують подовжити термін дії декларацій про поводження з відходами

Це вимушений крок через недолуге впровадження “сміттєвої” реформи

Розширена відповідальність виробника або РВВ: що це таке та чи працює в Україні
Розширена відповідальність виробника або РВВ: що це таке та чи працює в Україні

Один із дієвих інструментів у сфері управління відходами й досі не функціонує належним чином