Упродовж року, що минає, держава відновлювала звітність, ліквідовувала профільне міністерство, ухвалювала кліматичні цілі й одночасно відкладала екологічні регламенти. Активісти вигравали суди, а лісова галузь стабільно генерувала кримінальні новини з мільйонними й навіть мільярдними цифрами.
ЕкоПолітика зібрала головне, чим запам’ятається 2025 рік в екології – від міжнародних рішень до локальних катастроф і корупційних схем.
Січень: повернення звітності та відмова США від кліматичного лідерства
Рік розпочався з відновлення обов’язкової звітності з МЗВ – моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.
Верховна Рада підтримала відповідний законопроєкт, а згодом його підписав президент. Це рішення повернуло базовий інструмент контролю за викидами, дію якого призупинили після початку повномасштабної війни.
У перший день свого нового президентського терміну Дональд Трамп вдруге вивів США з Паризької кліматичної угоди, що відразу поставило під сумнів глобальну кліматичну солідарність.
На внутрішньому фронті рік почався з перемоги громадськості: активісти виграли апеляційний суд проти Кабміну у справі щодо знищення Мархалівського лісу. Проте це не допомогло зупинити вирубки на його території.
Лютий: великі плани і європейські сигнали
У лютому група компаній VITAGRO стала першим вітчизняним виробником, який експортував біометан до Європи.
У лютому уряд затвердив план заходів зі створення національної системи торгівлі викидами. Це був крок, без якого Україна не зможе повноцінно адаптуватися до європейського кліматичного регулювання.
У ЄС оприлюднили Угоду про чисту промисловість, яка чітко дала зрозуміти: екологічна трансформація тепер не стільки про довкілля, скільки про конкурентоспроможність і захист внутрішнього ринку.
Березень: відступ США й українські законодавчі конфлікти
Березень минув під знаком глобального кліматичного відкату у США. Дональд Трамп закрив велику кількість екологічних програм, країна вийшла з фонду ООН для компенсації збитків від зміни клімату, а її Державний департамент призупинив програму глобального моніторингу забруднення повітря.
В Україні депутати ухвалили законопроєкт № 12089 попри спротив активістів і громадськості, що вкотре продемонструвало розрив між екологічною політикою знизу і парламентськими рішеннями.
Російський дрон пошкодив арку над ЧАЕС, через що конфайнмент тепер може пропускати шкідливе випромінювання.
Квітень: суди, декларації та знищені праліси
Квітень став місяцем судових перемог і гучних викриттів. Активісти через суд скасували дозвіл на забудову екопарку “Осокорки”, захистивши одну із зелених зон столиці.
Голова екологічного комітету парламенту задекларував криптовалюту на 279 млн грн, що викликало дуже багато питань.
У Карпатах знищили праліси для прокладання лісової дороги. Активісти попереджали про ризик таких вирубок, але влада на це не відреагувала.
Фото: facebook.com / ekosphera.ua
Травень: вода, узбережжя і кадрові рішення
У травні резонансним стало рішення Північного апеляційного господарського суду. Він постановив знести відпочинковий комплекс у прибережній захисній смузі Дніпра в Києві, підтвердивши, що навіть елітна забудова не є недоторканною.
Державна інспекція архітектури та містобудування стала на бік забудовника полонини Руна в Карпатах, який почав заливати фундаменти під вітрогенератори без проведеної оцінки впливу на довкілля. Пізніше до неї приєднається й Державна екологічна інспекція (ДЕІ).
Фото: facebook.com / SavePikuy
У Запоріжжі річка Мокра Московка вкрилася чорною щільною речовиною, схожою на мазут. Масштаби забруднення були такі, що місцеві мешканці говорили про екологічну катастрофу. Офіційної інформації про джерело цього забруднення ДЕІ так і не оприлюднила.
У столиці мер Віталій Кличко звільнив скандального директора департаменту захисту довкілля КМДА Олександра Возного. Це було рішення, якого екогромадськість міста вимагала вже давно.
Червень: кліматичні цілі й сміттєві реалії
На початку літа Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України оприлюднило дуже амбітні цілі нашої країни зі скорочення викидів парникових газів до 2035 року в межах Національно визначеного внеску (НВВ2) до Паризької кліматичної угоди.
Україна стала першою країною Європи, яка прийняла національний стандарт щодо екоіндустріальних парків.
ДЕІ впіймала комунальників Березані на організації стихійних сміттєзвалищ, що яскраво показало розрив між стратегіями та реальністю на землі.
Липень: ліквідація Міндовкілля і кліматичні прецеденти
У липні стало офіційно відомо: попри численні застереження експертів і громадськості Кабмін передав функції Міндовкілля об’єднаному Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України.
На міжнародній арені завершився найбільший у світі кліматичний судовий процес. Верховний суд ООН у своєму історичному консультативному висновку заявив, що держави можуть порушити міжнародне право, якщо не вживатимуть заходів для захисту планети від зміни клімату.
В Україні фермер ледь не спричинив екологічну катастрофу на Київщині, коли організував масштабний кар’єр, на якому зі спільниками незаконно добував пісок.
Фото: npu.gov.ua
Серпень: нові правила для промисловості й міжнародна співпраця
У серпні в Україні набув чинності закон № 3855-IX про запобігання промисловому забрудненню. Це документ, який не вдавалося ухвалити роками і який має стати фундаментом для екомодернізації вітчизняної промисловості відповідно до європейських екологічних норм.
Україна підписала Угоду про відкрите море, долучившись до глобальних зусиль зі збереження морських екосистем за межами національних юрисдикцій.
Вересень: плани нового уряду та локальні перемоги
Вересень приніс програму дій нового Кабміну на чолі з Юлією Свириденко, у якій екологічний блок знову опинився десь між економікою, відбудовою і євроінтеграцією. Захист довкілля у ній згадувався дуже побіжно, а практичне наповнення цих планів викликало чимало запитань.
Фото: kmu.gov.ua
З’явилися і позитивні новини: Оболонський острів у Києві отримав міжнародну екологічну відзнаку Green Flag Award, яка підтверджує, що місце відпочинку відповідає стандартам безпеки, доступності й екологічності.
Жовтень: відкат Green Deal та українські кроки контролю
У жовтні європейська екополітика дала тріщину: основні політичні партії ЄС домовилися про послаблення Green Deal. Підтримання конкурентоспроможності переважило кліматичні цілі та прагнення.
У ЄС набув чинності регламент про спрощення механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM), який полегшив правила гри для імпортерів.
В Україні жовтень запам’ятався двома позитивними подіями: команду НПП “Тузлівські лимани” визнали світовими рейнджерами року, а на Житомирщині запрацював перший в Україні пункт екологічного контролю – інструмент, якого давно бракувало на практиці.
Листопад: COP30, кліматичні амбіції та сумнівні підсумки
Листопад минув під знаком найбільшого кліматичного саміту COP30. Після тривалих переговорів делегати задекларували заклик до конкретних дій Global Mutirão, який підтримали майже 200 країн. Проте головного компромісу – відмови від викопного палива – досягти не вдалося.
В Україні ДП “Ліси України” гучно та довго звітувало про завершення програми з висадження одного мільярда дерев за програмою Президента "Зелена країна". Під цими позитивними звітами журналісти й експерти виявили системні проблеми у роботі підприємства.
В Україні стартував пілотний проєкт з управління відходами за стандартами ЄС.
У листопаді країни Євросоюзу нарешті узгодили кліматичні цілі до COP30 – скорочення викидів до 90%, хоч і з помітними компромісами. Україна офіційно ухвалила НВВ2, задекларувавши скорочення викидів більш ніж на 65%.
Грудень: відкладені регламенти та жорсткіші правила ЄС
Фінал року виявився суперечливим. У грудні уряд України відклав впровадження нових регламентів хімічної безпеки, фактично визнавши неготовність системи до європейських стандартів у цій сфері.
Європейська комісія запропонувала посилення CBAM: розширення його сфери, закриття лазівок і механізми підтримки виробників. Офіційної інформації щодо відтермінування застосування цього механізму до України стейкхолдери все ще чекають.
