Експерти запропонували 7 способів для боротьби з літньою спекою, яка є наслідком глобального потепління та особливого міського клімату, що перетворює міста на своєрідні "острова спеки".
Особливі умови великих міст можуть призводити до підвищення температури до 10 градусів порівняно з передмістям, повідомляє еколог КЕКЦ Володимир Борейко у Facebook.
Так високі будівлі перешкоджають вітрам, асфальт та бетон вбирають у себе тепло, а також розпечені викиди заводів та автомобілів сприяють підвищенню температури. Міста, закуті як Київ у бетон, часто піддаються повеням та паводкам через те, що вода не може проникати в землю та остуджувати її.
Так, схема літньої температури в Києві демонструє, що найбільший показник – понад 40 градусів у районах тотальної забудови (Троєщина, Оболонь, Харківський), середній, близько 30 градусів, у старих районах на правому березі, де збереглося багато зелені та немає ущільнювальної забудови.
Найбільш комфортна температура, близько 20 градусів, там, де вода та ліс – у Голосіївському лісі, у Пуща-Водиці, на островах та берегах Дніпра та деяких озер.
Карта літніх температур у Києві в залежності від зелених зон та озер
Деякі ефекти впливу підвищених температур:
- під час спеки у багатьох людей псується чи взагалі зникає сон;
- підвищення на 0,3 градуса збільшує смертність людей на 0,8%;
- спека у містах веде до посилення агресії та злочинності;
- від COVID-19 найбільше страждає населення міста з високою температурою.
Проте, як зазначив Борейко, цілісної екологічної політики та боротьби зі спекою в Києві немає і жителям за це доводиться постійно платити власним здоров'ям.
Що ж потрібно зробити у Києві, щоб перемогти спеку?
- Тотальне озеленення
Садити дерева потрібно на будь-якому вільному клаптику. Вони здатні охолоджувати вулиці не лише завдяки тіні, а й у процесі фотосинтезу, який завжди йде із поглинанням тепла. Також вони очищають повітря.
“Тобто дерева працюють як міні-кондиціонери. Тому чим більше дерев, тим прохолодніше в місті. Кількість дерев перетворюється на якість клімату”, – пояснив еколог.
Однак у Києві зелені зони знищуються забудовою, а старі дерева стають дровами. Нових насаджень має бути у сотні разів більше.
- Припинення знищення зелених зон, їхнє заповідання
Уцілілі ділянки природної рослинності значно ефективніше гасять високу температуру, ніж штучні парки та сквери. Однак вони продовжують ставати жертвами забудов.
Так, за останні 10 років у Києві під забудову знищено близько 500 га зелених зон, причому це найчастіше цінні, природні ділянки, які офіційно зеленими зонами не вважаються, і навіть не мають кадастрових номерів. Наприклад забудова житловим комплексом “Світлопарк” унікального природного урочища Покал.
- Створення нових водойм та охорона існуючих, їх заповідання
Вода набагато більш теплоємне середовище, ніж суша або повітря, і здатна не тільки дарувати прохолоду в жаркий день, але й пом'якшувати добові та річні температурні коливання.
За останні десятиліття у Києві знищено близько 30-40 озер та ставків, ще частину водойм засипано наполовину або частково, наприклад озеро Качине.
На даний час у Києві є близько 300 водойм, з яких за весь час заповідано лише 15, 13 з яких – за технічною документацією КЕКЦ.
- Зняття де тільки можливо асфальту та бетону
За день асфальт та бетон нагріваються, а потім віддають тепло повітрю, не дозволяючи йому охолонути вночі. Крім цього бетон та асфальт заважають дощовій воді вбиратися в землю, що веде до висушення міських водойм. Джерела в них помирають не тому, що вони замулюються, а тому, що паде рівень ґрунтових вод.
У матеріалі розкритикували "гламуризацію" парків, зелених зон або ділянок дикої природи, де укладається асфальт, заливається бетон, бетонуються береги річок та озер.
Так у бетон та габіони “закатали” береги озеро Мале (Пташине), берег Дніпра на пляжі Молодіжний у Гідропарку
- Зниження поверховості забудови.
Високі будинки заважають дути вітрам, ускладнюють фільтрацію повітря.
- Відновлення міських річок Либеді, Коноплянки, Западинки, Глибочиці, Юрковиці, Нивки, Сирець та ін.
Звільнені з колекторів, ці річки могли б суттєво покращити міський клімат, зменшити літню спеку.
- Київ повинен мати круглі контури своєї забудови, а не квадратні як зараз.
Група кліматологів з Гонконгу, Китаю та США з'ясувала, що у містах, що тяжіють формою у плані забудови до кола, дощі йдуть частіше та інтенсивніше, ніж у квадратних та трикутних. Дощ улітку в спеку – це щастя та життя.
“Кожен киянин, який бажає жити в комфортному місті, повинен активно чинити опір перетворенню Києва на бетонне гетто, чинити опір забудові водойм та зелених зон, підтримувати їх заповідання, опиратися бетонуванню та “гламуризації” парків та скверів, не голосувати за депутатів-забудовників та їх представників", – зазначив Борейко.
Нагадаємо, вчені підтвердили прямий зв'язок між аномальними зливами та діяльністю людини.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, у 2021 році у Європі спостерігався рекордне зростання температури, що спричинило рекордну спеку, масштабні лісові пожежі та повені.
