Європейська бізнес-асоціація (EBA) закликала парламент не займатися саботажем реформ у сфері промислового забруднення та державного екологічного контролю.
Напередодні розгляду профільним комітетом ВРУ низки законопроєктів у сфері регулювання промзабруднення EBA виклала свою позицію щодо них.
Йдеться про законопроєкти № 5339 щодо викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря, № 6004 про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення та альтернативні № 6004-1 та № 6004-2.
"Усі чотири законодавчі ініціативи мають на меті певною мірою імплементувати в українське законодавство вимоги Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: інтегрований дозвіл із метою запобігання перенесення забруднення з одних джерел на інші та поступовий перехід на найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ). Але не всі чотири документи є однаково корисними для країни", – зазначили в пресслужбі асоціації.
Законопроєкт № 5339, який ухвалили в першому читанні 15 липня, уже вдруге розглядатиме екокомітет.
До другого читання його було значно доопрацьовано, і відтепер він містить, окрім положень інших законопроєктів про промислове забруднення та державний екологічний контроль, значні корупційні ризики, а саме:
– обов’язок для бізнесу встановлювати автоматизовані системи моніторингу викидів забруднювальних речовин, хоча чітко визначеного порядку встановлення таких систем і передачі даних нині немає;
– нереалістично короткий строк для скорочення викидів забруднювальних речовин – не більш ніж 7 років і наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями розробляти програми зниження викидів для підприємств, які працюють у регіоні, що створює величезне поле для зловживань;
– введення відповідальності за недопуск до проведення перевірок представників Держекоінспекції, що фактично нівелює гарантоване чинним законодавством право підприємств не допускати інспекторів із певної низки причин;
– можливість анулювання дозволу на викиди внаслідок рішення Міністерства охорони здоров’я, водночас у документі немає чітких вимог про обґрунтованості такого рішення щодо конкретного підприємства.
Законопроєкт № 6004 майже повністю дублює тричі провалений народними депутатами законопроєкт № 4167, який після доопрацювання до повторного першого читання так і не врахував основних зауважень стейкхолдерів, зокрема бізнесу.
Серед таких зауважень: двозначність трактувань деяких положень, вибіркова імплементація положень Директиви 2010/75/ЄС, нереалістичні терміни переходу на нові амбіційні екологічні стандарти без урахування європейського досвіду, а також основна проблема, що ставить під удар реалізацію всієї реформи, – це відсутність доступу до фінансування, що було передумовою успішної реалізації реформи в міжнародному середовищі.
Структурно та концептуально схожим на нього є законопроєкт № 6004-2, хоча він усе ж містить деякі позитивні новації, що враховують зауваження бізнесу.
Документ має і низку зауважень, які не відповідають європейському регулюванню та можливостям вітчизняних підприємств, наприклад заборону на проведення пусконалагоджувальних робіт до отримання інтегрованого довкільного дозволу, обмежений до семи років термін для переходу на НДТМ та відсутність перехідного періоду для деяких галузей, занадто короткі строки для забезпечення здійснення автоматизованого моніторингу викидів та передачі результатів такого моніторингу в режимі реального часу і це не повний перелік.
Більш-менш збалансованим видається нині законопроєкт № 6004-1, який враховує більшість пропозицій бізнесу. До прикладу, уточнено порядок проведення позачергової перевірки на підставі письмової заяви оператора, який прагне отримати інтегрований довкільний дозвіл, надано вичерпний перелік підстав для відмови в наданні відступу та врахування планів модернізації підприємств, Кабміну, а не Міндовкілля, надано повноваження визначати економічну доцільність впровадження НДТМ та порядку здійснення моніторингу викидів, передбачено можливість розробки перехідного плану для деяких підприємств тощо.
Окрім того, документ надає можливість підприємствам здійснювати діяльність відповідно до поточних нормативів викидів забруднювальних речовин, які не можуть бути підвищені до дня затвердження НДТМ. Це дасть змогу планово й обґрунтовано перейти відразу до нормативів НДТМ без потреби здійснення проміжних інвестицій в обладнання, яке через декілька років із великою ймовірністю буде потребувати заміни, тим більше, що на такий перехід законопроєктом дається від 7 до 15 років (у виняткових випадках нерентабельності проведення модернізації), що фактично найбільше наближає його до положень Директиви 2010/75/ЄС.
За словами координаторки комітету промислової екології та сталого розвитку EBA Ольги Бойко, складається враження, що реформу промислового забруднення, а також реформу державного екологічного контролю, намагаються відкрито саботувати – через ухвалення законопроєкту № 5339, який під виглядом точкових змін може зруйнувати європейські прагнення України до чистого довкілля.
"Ми понад рік працювали з народними депутатами та представниками уряду, пояснювали, як найменш безболісно для вітчизняної промисловості можна перейти на європейські екологічні стандарти, і в альтернативних законопроєктах № 6004-1 та частково у № 6004-2 нас нарешті почули. Підтримавши законопроєкт № 5339, Україна не лише поставить під загрозу виконання євроінтеграційних зобов’язань у частині захисту довкілля та досягнення екологічних стандартів ЄС, але й втратить щонайменше €20 млрд інвестицій для екомодернізації промислових підприємств і створить передумови для появи нових корупційних ризиків", – наголосила Бойко.
