EBA назвала три необхідних кроки для виконання Україною плану дій зі зменшення викидів Shutterstock

EBA назвала три необхідних кроки для виконання Україною плану дій зі зменшення викидів

Олена Яценьо

Йдеться про чіткий план розвитку ВДЕ, розроблення секторальних планів зі скорочення викидів і цільове використання коштів екоподатку

Європейська бізнес-асоціація (EBA) очікує від уряду впровадження реальних механізмів для декарбонізації економіки, а тому звернула увагу на низку важливих кроків, які потрібно зробити для забезпечення виконання Україною Національно визначеного внеску до Паризької угоди (НВВ2).

Щоб Україна отримала реалістичний та ефективний план дій із досягнення цілей НВВ2 вже найближчим часом, має бути почуто голос бізнес-спільноти, йдеться в заяві асоціації.

"Європейська бізнес-асоціація вітає передбачення альтернативної цілі скорочення викидів на 37-42% за умови відсутності необхідних інвестицій у заходи з протидії зміні клімату та недосягнення інших умов, передбачених у НВВ2", — йдеться в повідомленні.

Представники бізнесу виділили таких три важливих моменти в досягненні цілей: чіткий план розвитку ВДЕ, розроблення секторальних планів зі скорочення викидів і цільове використання коштів екоподатку.

1. Потрібно чітко планувати розвиток ВДЕ відповідно до розвитку регуляторного середовища, стану розрахунків на ринку електроенергії та встановлення тарифів на неї. Зокрема, важливо не допустити введення акцизу на ВДЕ та забезпечити погашення заборгованості перед виробниками.

2. За оцінками експертів EBA, уже у 2022 році дані про викиди від підприємств відповідно до МЗВ можуть зрости, що потребуватиме коригування Національного кадастру викидів парникових газів. Тож критично важливим буде розроблення секторальних планів скорочення викидів з урахуванням тенденцій економічного зростання пост-COVID періоду, а також необхідних заходів державної підтримки.

3. Передбачені НВВ2 102 млрд євро інвестицій не мають достатньої деталізації. Окрім того, відповідно до НВВ2, ці кошти планується залучити завдяки приватному сектору та міжнародним фінансовим інвестиціям. Водночас спосіб залучення цих інвестицій, як і механізм державної фінансової підтримки, не прописано. З огляду на це бізнес звертає увагу на важливість створення регуляторної бази для залучення державних коштів у проєкти екомодернізації підприємств, зокрема, через цільове використання коштів екоподатку. Ключовим також буде розроблення механізмів залучення коштів від міжнародних фінансових організацій на такі цілі.

Нагадаємо, що 30 липня Кабінет міністрів схвалив оновлений Національно визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ2). Документом закріплюється зобов’язання України скоротити викиди парникових газів до 35% до 2030 року (зменшення становить 65% від рівня 1990 року).

Для досягнення цієї мети передбачено низку заходів, зокрема екомодернізація промислового та енергетичного секторів, розвиток ВДЕ, забезпечення енергоефективності будівель, перехід на електротранспорт, реформу управління відходами, поширення практик органічного та ресурсоефективного сільського господарства та реформу управління лісами.

Раніше ЕкоПолітика писала, що Україна посідає четверте місце у світі за масштабами скорочення викидів парникових газів.

Читайте також
Україна обговорила шляхи впровадження та фінансування НВВ3
Україна обговорила шляхи впровадження та фінансування НВВ3

Розробка другого Національно визначеного внеску нашої країни все ще триває

НВВ до Паризької угоди: які кліматичні цілі України
НВВ до Паризької угоди: які кліматичні цілі України

В Україні майже півроку нічого не відомо про оновлення Національно визначеного внеску до Паризької угоди

В Україні розробили план реалізації оновленого Національно визначеного внеску
В Україні розробили план реалізації оновленого Національно визначеного внеску

Україна має зробити свій внесок до глобальної боротьби зі зміною клімату

Екокомітет Верховної Ради підбив екологічні підсумки року
Екокомітет Верховної Ради підбив екологічні підсумки року

Під час обговорення акцентували на питаннях кліматичної політики та декарбонізації економіки