Річниця незалежності України є нагодою для того, щоб проаналізувати свої помилки та зрозуміти, як краще діяти в майбутньому.
Про це у своїй статті для nv.ua написав голова постійної комісії КМДА з питань екологічної політики Костянтин Яловий.
"Вітаючи усіх з прийдешнім 30-річчям Незалежності України, хочу навести 30 фактів про те, якою сьогодні є ситуація з українською екологією. Добірка не претендує на об'єктивність. Вона швидше покликана нагадати, що кругла дата — не лише привід для святкування, але й нагода проаналізувати свої помилки, щоб зрозуміти, як краще діяти в майбутньому", – зазначає автор публікації.
1.Ризики опустелювання
За результатами дослідження Інституту світових ресурсів, Україна увійшла в ТОП-5 із 138 країн світу за ризиком посухи. Потепління разом з недбалим та неефективним господарюванням сьогодні створює велику загрозу для земельних та водних ресурсів.
"Вже за 30−40 років нам загрожує опустелювання чималої частини усіх територій", – наголошує Яловий.
2. Масові вирубки лісів
Незаконні вирубки лісів в Українських Карпатах за роки незалежності досягли меж національного екологічного лиха. За незалежними даними, обсяги нелегальної лісозаготівлі в Україні складають близько 75%. За приблизними підрахунками, з 1993 по 2005 роки обсяги вирубки збільшилися більше ніж на 150%.
"Нещодавно влада заявила, що за останні 5 років темпи вирубки зменшилися на 20%. Причиною назвали зниження попиту на нелегальну деревину", – зазначив автор статті.
3. Руйнівні повені
Через вирубку лісів, відсутню протипаводкову систему, засміченість русел річок та недбале господарювання щороку на заході Україні підтопленими виявляються кілька населених пунктів, частина сільськогосподарських угідь та ділянки автошляхів. Це — у спокійний рік. У середньому кожні чотири роки паводки досягають масштабів стихійного лиха. Велика вода затоплює десятки міст та селищ, руйнує інфраструктуру, забирає людські життя.
4. Навмисні підпали
Минулого року в Україні вперше заборонили спалення сухої трави. Кількість пожеж, викликана підпалами, щорічно досягає кількох сотень. Вони розповсюджуються на величезні території.
Також у 2020 році рекордних масштабів досягли пожежі у Чорнобильській зоні – внаслідок катастрофи було знищено 5% території Чорнобильського заповідника та 12 сіл у зоні відчуження. Збитки склали близько 8 млрд гривень.
5. Втрата чорноземів
За міжнародними оцінками, через кліматичні зміни більшість знаменитих українських чорноземів перетворюється на зону "ризикованого землеробства". Про сою та кукурудзу, основні експортні культури, доведеться забути. Нові умови дозволятимуть успішно вирощувати лише пшеницю та соняхи.
"Вже багато років екологи наголошують, що неефективне сільське господарство є основною причиною виснаження українських ґрунтів. Так, розораність земель в Україні є однією з найвищих у світі та досягає понад 54% територій, що призводить до деградації земель", – підкреслив Яловий.
6. Зникнення річок
За даними екологів, за часи Незалежності в Україні зникло близько 10 тисяч річок.
"Офіційно цю цифру не визнають, адже точного підрахунку річок, особливо малих, не ведуть", – наголошує експерт.
У травні 2017 року Кабмін ухвалив постанову, якою затвердив Порядок ведення державного водного кадастру, що дало можливість запровадити облік поверхневих водних об'єктів України. Він існує лише у вигляді онлайн-мапи. У відкритих джерелах можна знайти дані про 63, 70 або 30 тисяч річок в Україні.
7. Наслідки війни на Донбасі
Через війну на Донбасі непідконтрольними залишилися близько 4,5 тисяч потенційно небезпечних промислових об'єктів. З 2014 по 2017 рік на підприємствах регіону зафіксували понад 500 випадків порушень та аварійних ситуацій, частина яких пов’язана з небезпекою для людей та навколишнього середовища. Під час боїв неодноразово пошкоджувалися системи водовідведення у шахтах, підтоплення яких призводить до забруднення підземних та поверхневих вод залізом, хлоридами, сульфатами, іншими мінеральними солями і важкими металами.
"За словами екологів, війна пошкодила усі без винятку компоненти навколишнього середовища. Забруднилися повітря, ґрунт, вода, значні площі землі, знищені рослини, зокрема, на заповідних територіях. Великої шкоди природі завдають пожежі, кількість яких збільшилася в рази", – зазначив Яловий.
8. Знищення екосистеми Азовського моря
Останні роки Азовське узбережжя атакують медузи. Головною причиною називають потепління води та підвищення її солоності.
"Через забруднення та неефективне господарювання, річки, які впадають у Азовське море, мілішають та висихають. Зменшення притоку прісної води за останній час збільшило солоність Азовського моря з 10−12 до 14 проміле. Вода стає подібною до чорноморської, тому з Чорного моря почали мігрувати великі медузи. Поява нових видів загрожує екосистемі Азовського моря, адже медузи знищують велику частину кормової бази місцевих риб", – пояснив експерт.
9. Збільшення відходів
Щороку в Україні утворюється понад 13 млн тонн твердих побутових відходів. Понад 95% цих відходів спрямовується на полігони та звалища. Понад 15% об'єктів захоронення відходів перевантажені та не відповідають санітарним нормам. Згідно з офіційними розрахунками, 10 тисяч гектарів землі зайнято близько 6 700 полігонами та звалищами, хоча неофіційні показники ще вищі. За даними Державної служби статистики України, у період з 2000 по 2010 рік річний об'єм утворення ТПВ зріс на 70%. За більш новими даними, об'єм вивезених твердих побутових відходів збільшується щороку орієнтовно на 4 млн м3.
10. Боротьба з пластиковими пакетами
Однією з позитивних законодавчих змін, спрямованих на захист довкілля, стало ухвалення Закону Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України. Він стверджує, що в Україні з 2022 року буде заборонений продаж пластикових пакетів в усіх точках торгівлі та сфери обслуговування. Винятком стануть пакети для упаковки риби, м’яса, сипучих продуктів, льоду. Також під заборону не потрапляють щільні пакети, які можна використовувати кілька разів.
11. Стан води у Дніпрі
У 2021 році за підтримки ЄС в незалежній Україні провели перше масштабне дослідження якості води у басейні Дніпра. За результатами скринінгу проаналізували понад 4 тисячі сполук різних забруднювачів. Зокрема у Дніпрі виявили пестициди, фармацевтичні препарати та важкі метали у концентраціях вищих за допустимі.
12. Парникові гази
У 2019 році Україна скоротила викиди парникових газів до 196 мільйонів тонн. Для порівняння: в 1990 році цей показник складав 783 мільйони тонн. Ця динаміка спричинена не модернізацією, а падінням промислового виробництва. Сьогодні 65% викидів парникових газів в Україні спричиняє енергетика, 17% — промисловість, 14% — сільське господарство, 4% — відходи.
13. Нова редакція Червоної книги
У 2021 році вийшла нова редакція Червоної книги України. Список тварин, що перебувають під особливим захистом вирішили переглянути вперше за 12 років. Минула редакція побачила світ у 2009 році. Вона налічувала 543 види. До нової версії додали 171 новий вид, а 27 — виключили з переліку. Таким чином за 12 років список збільшився на 144 види. Для порівняння Червона Книга Української РСР, видана у 1980 році, описувала усього 85 видів тварин: 29ссавців, 28 птахів, 6 плазунів, 4 земноводних, 18 комах. Список червонокнижних істот збільшився за цей час на понад 600 видів.
14. Міграція видів
За прогнозами науковців, глобальне потепління та зміна умов існування призводить до міграції флори та фауни в Україні. За останні роки до нас переселилися небачені до цього рожеві пелікани, шакали та степові лисиці з Центральної Азії. А зовсім скоро фауну України можуть поповнити нові види отруйних змій, сухопутні черепахи, багато комах та птахів. Потепління також загрожує поширенням в Україні нових хвороб. Нові види тварин, птахів та комах можуть розповсюджувати такі хвороби, як пташиний грип, гарячку східного Нілу, хворобу Лайма та інші.
15. "Сезон тиші"
У 2016 році в Україні вперше запровадили "сезон тиші", який діє з З1 квітня по 15 червня. У цей період в лісах та парках заборонені стрілянина, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспорті. Цей природоохоронний захід, передбачений Законом України Про тваринний світ, має на меті охорону диких тварин і птахів у період масового розмноження.
16. Пластик у річках
Кількість пластикового сміття в українських річках сягає меж екологічної катастрофи. Нещодавно влада Угорщини офіційно звернулася з протестом проти сміттєвого "вантажу", який приносять в Євросоюз українські річки. Лише за два весняних місяці 2021 року в угорській Тисі виявили півтори тисячі кубометрів сміття — таку кількість раніше фіксували протягом цілого року.
17. Трошки електромобілів
В Україні спостерігається підвищення попиту на екологічний приватний транспорт. У серпні 2021 року ухвалено закони, спрямовані на збільшення частки екологічного транспорту в країні шляхом введення податкових пільг.
"Загалом сьогодні в Україні нараховується 29 345 електричних автомобілів, з них 89,7% — уживані авто. За даними Укравтопрому, традиційні авто продовжують залишатися більш доступними для українців, а відповідно — більш популярними. Так, минулого року в країні зареєстрували майже 7,5 тисяч електрокарів, а легкових автомобілів на бензині, дизелі та газі авто — 85,5 тисяч", – пише Яловий.
18. Дефіцит питної води
Питна вода в Україні вже скоро може стати дефіцитом. Ми перебуваємо на 32-му місці серед 40 за забезпеченістю питною водою у Європі і входимо до списку країн, яким загрожує нестача водних ресурсів. А згідно результатів дослідження, проведеного у 2019 році на замовлення Світового фінансового банку, за кількістю питної води на душу населення Україна посіла 125 місце серед 180 країн.
19. Забруднення атмосфери
За даними World Air Quality Report, Україна посіла 8 місце в Європі і 43-е серед 98 країн світу за забрудненістю повітря у 2020 році. Серед світових столиць Київ — на 39 місці за забрудненістю повітря дрібними частинками. Показники України погіршуються з кожним роком: у 2019 році наша країна займала 60 місце у тому ж рейтингу.
20. Вік автомобілів
У містах України найбільше забруднюють повітря приватний та комерційний транспорт. У Києві цей показник досягає 75%. Одною з причин є низькі екологічні вимоги до авто. Усього в Україні зареєстровано 14,76 мільйона транспортних засобів. Серед приватних автівок 43% виготовлені у 1999 році або раніше. На початок 2021 року середній вік легкових автомобілів в Україні склав 22,7 років. Для порівняння, середній показник по ЄС для легкового транспорту складає 10,8 років.
21. Перша міська екологічна стратегія
У 2021 році в столиці незалежної України вперше за 30 років створили екологічну стратегію розвитку міста. Вона визначає пріоритети екологічної політики Києва у 4 напрямках: чиста вода, чисте повітря та чиста енергія, зелені зони та біорізноманіття і кругове управління відходами. По кожному з цих напрямків вона визначає цілі, завдання та ключові індикатори, які відповідають сучасним європейським і світовим трендам розвитку міст.
"Робота над Екостратегією тривала протягом півтора року, а до її створення долучилися понад 120 людей — екологів, науковців, представників громадських організацій, журналістів та простих киян. Документ отримав позитивні рецензії міжнародних організацій та ще в травні цього року був поданий як громадська ініціатива на розгляд Київради. Офіційний термін розгляду документу давно минув, проте жодної відповіді від влади громада столиці так і не дочекалася", – пояснив експерт.
22. Персональний легкий екотранспорт
"Про необхідність розвитку персонального екологічного транспорту в містах України активно говорять щонайменше 15 останніх років. Поштовхом до розвитку питання стала пандемія COVID-19", – вважає Яловий.
За його словами, у 2020−2021 році кількість велосипедів, електросамокатів та інших подібних транспортних засобів на вулицях, особливо у столиці, зросла в рази. Попри появу в українських містах сотень кілометрів "віртуальних" велосипедних доріжок (які не мають зв’язку одна з одною та погано пристосовані до загальних умов руху), інфраструктура для такого виду транспорту досі відсутня, як і його законодавче регулювання.
23. Рекорди теплової енергетики
За даними британського аналітичного центру EMBER, Бурштинська ТЕС є найбруднішою електростанцією Європи, а пилу з вмістом важких металів Україна виробляє більше, ніж країни ЄС, Туреччина та Західні Балкани разом. Зокрема, українські вугільні ТЕС продукують 72% всіх викидів зольного пилу, 27% двоокису сірки та 16% оксидів азоту в Європі.
"При цьому в дослідженні зазначають, що відколи Україна в 2011 році приєдналася до Договору про Енергетичне Співтовариство, жодна з українських ТЕС не була приведена у відповідність до вимог Директив ЄС щодо викидів", – наголошує автор статті.
24. Видобуток бурштину
Впродовж років в Україні триває проблема з незаконним видобутком бурштину. Окрім економічних збитків у сотні мільйонів доларів, значної шкоди зазнає довкілля. Через незаконний видобуток бурштину у кількох областях України пошкоджено тисячі гектарів землі, знищуються ліси та болота, забруднюються річки, змінюється гідрологічний режим, втрачається родючий шар ґрунту.
25. Заборона жорстокого поводження з тваринами
Підсумком багаторічної боротьби активістів та зоозахисників стало ухвалення у 2021 році законопроєкту, спрямованого на захист тварин від жорстокого поводження. Він забороняє: вбивати безпритульних тварин для регулювання їх чисельності, пропонувати фотопослуги з дикими тваринами, утримувати диких тварин у закладах громадського харчування та інших непристосованих місцях, жебракувати з тваринами, залишати тварин в салоні автомобіля за температури понад +20 та нижче -5, бити, вбивати, калічити безпритульних тварин.
26. День екологічного боргу
У "ювілейному" році незалежності День екологічного боргу в Україні припав на 8 серпня. Для людства загалом він настав на 11 днів раніше — 29 липня. Ця дата означає умовний момент, коли людство вичерпує увесь запас ресурсів, який планета здатна відтворити протягом року. У щорічному списку "боржників" Україна залишається приблизно посередині.
"Так, у 2020 році ми протрималися довше — до 22 серпня, а у 2019-му — лише до 29 липня. За показниками екологічного сліду наші найближчі сусіди: Мексика (11 серпня), Таїланд (15 серпня) та Коста-Ріка (16 серпня). З іншого боку — Бразилія (27 липня), Болівія (9 липня) та Парагвай (8 липня)", – розповів Яловий.
27. Кошти на екологію
За дослідженням журналістів, з 2016 року загальна сума екологічного податку в Україні перевищила 24 млрд гривень. Кошти, призначені на природоохоронні заходи, витрачали по-різному. Так у Донецькій області 2 млн гривень (вартість будівництва 4 невеликих сміттєпереробних заводів) спрямували на екологічні екскурсії для школярів. На Львівщині гроші витратили на облаштування парків і рекреаційних зон, розміщення в них альтанок, мангалів, дитячих ігрових зон. На Полтавщині впродовж кількох років кошти від екоподатку взагалі виділялися на розпилення пестицидів у лісах. У багатьох областях ситуація схожа.
28. Екологічні стартапи
Одним з найбільших позитивних пунктів нашого списку є українські стартапи у сфері екології, чистих технологій та розумного споживання. Серед них: система, яка дозволяє повторно використовувати для зливу унітазу відпрацьовану воду з умивальників, ванн та душових; розумні жалюзі з сонячними панелями, блокнот, який ніколи не закінчується, та олівець, який ніколи не списується.
"Щоправда більшість подібних розробок орієнтовані на західних інвесторів", – зауважив автор.
29. Викиди від промисловості
Ще з радянських часів промисловий сектор України залишається без модернізації. Підприємства переробної і видобувної промисловості є одними з найбільших забруднювачів атмосферного повітря (35 та 18% від усіх викидів). Промислова галузь є однією з лідерів по забрудненню води — вона скидає у водойми більше 30% від усіх забруднених стічних вод. Це переважно нітрати, нафтопродукти, фосфати, вода перенасичена киснем та залізом.
30. Екологія онлайн
У червні 2021 року Мінцифри разом з Мінекології оголосили про намір запустити платформу "ЕкоСистема". Тут будуть зібрані усі адміністративні екопослуги для бізнесу та екологічна інформація для громадян. Загалом в онлайн-режим обіцяють перевести 29 послуг та 80 державних реєстрів з інформацією про довкілля. Поки що платформа працює в тестовому режимі.
"Наприкінці хочу зазначити, що ці 30 фактів не є офіційними чи об'єктивними підсумками. І якщо описана картина видалася вам занадто песимістичною, я готовий отримати від читачів іншу, більш позитивну версію. Якщо така з’явиться — обіцяю розповісти про неї окремо", – резюмував автор статті.
Раніше ЕкоПолітика писала про те, що, на думку експертів, в Україні зосереджені на екоконтролі, а реальні екологічні проблеми замовчуються.
Також повідомлялося, що для розв'язання екологічних проблем держава повинна співпрацювати з бізнесом.
