Держекоінспекція за 2021 рік "вибила" з порушників лише 2% від збитків: підсумки роботи

Держекоінспекція за 2021 рік "вибила" з порушників лише 2% від збитків: підсумки роботи

Олена Бережнюк

Держекоінспекція стягує з порушників в рази менше коштів, ніж іде на її утримання

За 11 місяців цього року Державна екологічна інспекція розрахувала 2,8 млрд грн збитків за екологічні порушення. Такі дані оприлюднили у самій ДЕІ. Як зазначили у інспекції, з січня вони провели вже 40 тисяч перевірок та склали понад 43 тисячі протоколів про адміністративні правопорушення. До відповідальності притягли майже 39 тисяч осіб. До того ж, як зазначають у ДЕІ, за їхніми матеріалами правоохоронці відкрили понад 500 кримінальних проваджень.

Та чи насправді ДЕІ працює настільки ефективно – розбиралася ЕкоПолітика.

На перший погляд робота Держекоінспекції у 2021-му році виглядає досить масштабно: 2,8 млрд грн збитків – справді не мало. Але тут варто розуміти, що провести перевірку, виявити порушення та розрахувати збитки – це лишень половина справи. Те, що збиток нарахований, не означає, що ця сума потрапить до державного бюджету. Інспекторам ще треба знайти винних у шкоді, які можуть погодитися заплатити збиток добровільно, або ж стягувати його доведеться через суд. І ось тут успіхи ДЕІ значно скромніші.

Оскільки, рік ще не завершився, повних даних по стягнутій шкоді відомство не оприлюднило. Останній опублікований на сайті звіт – Рейтинг ефективності роботи територіальних органів ДЕІ за 9 місяців 2021-го. Щоправда фігурують у ньому досить скромні цифри. Скільки усього збитків нарахували територіальні органи ДЕІ – не значиться, але без урахування збитку, нанесеного невстановленими особами, заявлена цифра складає 387,7 млн грн. А ось стягнули лише 41,3 млн з них!

Також на сайті ДЕІ періодично публікували інформацію по стягненій шкоді у розрізі тижня. Тому, щоб отримати більш повну картину за рік, ми взяли дані, які Держеконіспекція оприлюднила за період жовтня-грудня, та додали їх до попередніх 9 місяців. Вийшло – лише 63,7 млн грн. Тобто, трохи більше 2% від гучно заявлених 2,8 млрд!  До кінця року ще є час, але відсоток навряд чи стане суттєво більшим. Якщо ж дивитися на стягнення за штрафами ­– там фігурують ще менші суми.

При цьому, відповідно до даних Бюджету-2021, на утримання ДЕІ пішло 443,7 млн грн. Тобто, в рази більше, ніж вона стягує.

Чому ж зі стягненнями така критична ситуація? Як розповідає голова ГО "Екологічний патруль" Тетяна Лампіка, між нарахованим та стягнутим збитком є серйозна різниця. Якщо інспекція нарахувала збиток, його не завжди технічно можливо стягнути протягом року.

"У 2021-му році ДЕІ ходила на перевірки і нараховувала збитки. – розповідає експерт. – Щось із цих збитків суб’єкти, яких перевіряли, сплатили добровільно. Щось вони стягнули через суд  у цьому ж календарному році. Але судові розгляди можуть тривати роками. Тому в стягнуті збитки можуть входити суми, які нарахували навіть три роки тому, і по яких лише цього року закінчився судовий розгляд. А ті суми, які нарахували цього року ляжуть в стягнення того календарного року, у якому закінчиться розгляд".

Та стягують з порушників далеко не все. Як розповідає Лампіка, є три основні проблеми, які не дозволяють стягти нарахований збиток:

"Оскільки у ДЕІ працюють не зовсім кваліфіковані кадри, до судової експертизи потрапляє велика кількість матеріалів, яка не відповідає технічним показникам та за якими не можна зробити екологічну експертизу, щоб прокуратура могла піти до суду і стягнути збиток. Другою проблемою я б назвала відсутність кадрів. До прикладу, в Південному округу ДЕІ, у Запорізькому підрозділі у цілому відділі нема жодного інспектора. Також присутня конкуренція органів. На сьогодні ДБР, прокуратура, поліція та ДЕІ мають у планових показниках екологічні злочини. Всі ці проблеми – наслідок реформ у державі (правоохоронної системи, прокуратури та ДЕІ), а також відсутності  необхідного фінансування Держекоінспекції", – підсумувала Лампіка.

Екс-начальник "Державної екологічної інспекції Столичного округу", еколог ГО "Друге життя" Сергій Волков також додає, розрахунок збитків не містить суб’єктивних речей, а опирається лише на зареєстровані методики. Далі ж, коли збитки намагаються стягнути в добровільному чи судовому порядку – починаються "метаморфози".

"Що стосується добровільного стягнення, багато залежить від оформлення претензій, від підстав, на яких вони були оформлені чи здійснені заходи державного нагляду. – говорить Волков. – Якщо ж особа не погоджується зі стягненням, а справа йде в суд, то в більшості судових процесів юристи інспекції програють юристам великих підприємств".

Не варто відкидати також і корупційну складову:

"Представники ДЕІ можуть не з’являтися в суди, чи таким чином оформити документи, щоб далі вони не мали перспективи. Формально це буде виглядати як захист довкілля, а по факту розбиватися аргументами у судах", – говорить Волков.

Загалом не дивно, що Держекоінспекція звітує саме про нараховані збитки, а не про стягнуті, адже їхні успіхи у стягненні шкоди, на жаль, поки залишають бажати кращого. Є надія, що ситуацію могла б виправити реформа  системи екологічного контролю. У липні парламент ухвалив у першому читанні відповідний законопроєкт №3091, який мав би ліквідувати ДЕІ та створити новий орган. Щоправда, до цієї реформи уже є багато зауважень в експертному середовищі, адже замість викорінення корупції запропонована в законопроєкті система породжує лише нові корупційні ризики. Та і сам законопроєкт поки "завис" до другого читання. Тож, чи побачимо ми, як екоінспектори не лише нараховують мільярдну шкоду, а й стягують її до бюджету, бодай у 2022-му? Поки це викликає сумніви.

Читайте також
Стали відомі результати наради робочої групи з питань промислового забруднення
Стали відомі результати наради робочої групи з питань промислового забруднення

Промислове забруднення визначено як окремий напрямок у державному нагляді (контролі) у сфері охорони навколишнього середовища

"Київводоканал" не допустив екоінспекторів на перевірку
"Київводоканал" не допустив екоінспекторів на перевірку

Загальна сума нарахованих збитків ПрАТ "АТ Київводоканал" у 2021 році склала понад 25,5 млн грн

Держекоінспекція прокоментувала ситуацію із затриманням Немировського
Держекоінспекція прокоментувала ситуацію із затриманням Немировського

Щоб не дозволити шахраям спекулювати причетністю до Держекоінспекції, тут планують ліквідувати Консультативно-дорадчу раду