День екологічної освіти: ТОП проблем, які найбільше турбують українців

День екологічної освіти: ТОП проблем, які найбільше турбують українців

Олена Яценьо

Цього тижня в Україні проходить чимало освітніх екозаходів

Всесвітній день екологічної освіти — один із небагатьох, які відзначають кілька разів на рік (26 січня, 12 травня, 14 жовтня, 30 листопада...) та який має схожі свята, як-от День екологічних знань (15 квітня).

Така увага до цієї теми цілком виправдана, адже екологічна освіта — запорука розв'язання кліматичних проблем і підвищення якості життя. ЕкоПолітика підготувала для своїх читачів інформацію про День екологічної освіти та довкіллєві питання, які останнім часом турбували українців.

Всесвітній день екологічної освіти: історія заснування

Відзначення Всесвітнього дня екологічної освіти 26 січня та в деякі інші дні започаткували міжнародні організації. Водночас Всесвітній конгрес з екологічної освіти присвятив святкуванню цього дня 14 жовтня, про що ми вже писали раніше.

Як офіційне свято, Всесвітній день екологічної освіти (The World's Environmental Education Day) бере свій початок у червні 1972 року з конференції ООН з питань довкілля людини, під час якої ухвалили Декларацію, у якій зазначено про потребу розроблення критеріїв і загальних принципів щодо збереження та поліпшення якості довкілля.

Тоді ж у Стокгольмі (Швейцарія) День екоосвіти було вперше відзначено.

Наступним кроком у сприянні відзначення цього дня став Міжнародний семінар просвітницької діяльності з питань навколишнього середовища (1975 рік), під час якого ухвалили Белградську хартію екологічної освіти та проголосили 26 січня Всесвітнім днем екологічної освіти. Відтоді щороку 26 січня цей день відзначають на міжнародному рівні.

14 жовтня 1977 року в Тбілісі (столиця Грузії) відкрилася Міжурядова конференція Організації Об'єднаних Націй з екологічної освіти, організована ЮНЕСКО та ЮНЕП, що завершилася 26 жовтня заявою, яка має велике значення і до сьогодні.

ЮНЕСКО та ЮНЕП створили три головні декларації, які становлять напрями екологічної освіти: Стокгольмська декларація (1971 р.), Белградська хартія (1975 р.), Тбіліська декларація (1977 р.).

Ще одну конференцію ООН провели 1992 року в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). На конференції вперше обговорили концепцію сталого розвитку, а в декларації перерахували 26 принципів збереження навколишнього середовища, якими керуються й нині. Тоді було наголошено на величезному значенні екологічної освіти в реалізації стратегії виживання та сталого розвитку людства.

Водночас на конференції ООН в Ріо заснували Міжнародний день екологічних знань, який у багатьох країнах світу щорічно відзначають 15 квітня. В Україні цей день почали відзначати з 1996 року за ініціативи громадських природоохоронних організацій.

Місія Дня екологічної освіти

Мета свята — акцентувати на важливості екоосвіти як наукової дисципліни, яка приділяє особливу увагу соціальному аспекту екологічних проблем і фокусується на формуванні обізнаності, знань, навичок і мотивації, які потрібні для розв'язання екологічних проблем та їх запобіганню.

Найголовнішими завданнями екологічної освіти є:

  • виховання розуміння сучасних екологічних проблем держави й світу, усвідомлення їх важливості, актуальності й універсальності;
  • відродження кращих традицій українського народу у взаємовідносинах із довкіллям, виховання любові до рідної природи;
  • подолання споживацького ставлення до природи;
  • розвиток особистої відповідальності за стан довкілля;
  • розвиток умінь ухвалювати рішення щодо проблем навколишнього середовища, оволодіння нормами екологічно грамотної поведінки;
  • виховання глибокої поваги до власного здоров’я та вироблення навичок його збереження.

Компонентами екосвіти є екологічні знання, екологічне мислення, екологічний світогляд, екологічна етика й екологічна культура.

Зазначимо, що днями в сусідній нам країні Румунії ухвалили закон про "обов'язкову екологічну освіту".

Нагадаємо також, що цього тижня проходить чимало освітніх екозаходів. Детальніше про те, які вебінари, семінари та лекції можна відвідати онлайн, — ЕкоПолітика писала в щотижневому дайджесті.

Які екологічні питання турбують українців

Недавно Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів оприлюднено топ питань, які найбільше турбували українців наприкінці минулого року.

За інформацією Міндовкілля, у грудні 2021 року до міністерства надійшло 424 звернення від українців із питань захисту навколишнього природного середовища.

Топ екологічних проблем, які турбували громадян України останнім часом, представили таким списком:

  • використання пластикових пакетів;
  • вирубування дерев у лісових масивах;
  • незаконна реалізація ялинок;
  • стихійні сміттєзвалища;
  • забруднення атмосферного повітря;
  • жорстоке поводження з тваринами;
  • збереження Куяльницького лиману;
  • реорганізація лісових господарств;
  • робота регіональних структур Держекоінспекції.

Також українці надіслали пропозиції щодо:

  • дослідження та збереження Світового океану;
  • повної відмови в Україні від пластикових пакетів та одноразової тари;
  • впровадження нових технологій для припинення забруднення навколишнього середовища тощо.
Читайте також
Прихована загроза війни: як шумове забруднення “калічить” природу
Прихована загроза війни: як шумове забруднення “калічить” природу

Шумове забруднення може спричиняти розрив барабанної перетинки, зміни слухових здібностей та нездатність розпізнати звуки жертви, хижаків або інших членів популяції

Забруднене довкілля вбило більше людей ніж COVID-19, – ООН
Забруднене довкілля вбило більше людей ніж COVID-19, – ООН

Понад 750 000 людей щороку помирає від впливу вихлопниз газів, азбесту та твердих часток

У Запоріжжі 15 шкіл отримали контейнери для збору пластику, що мають форму дерева
У Запоріжжі 15 шкіл отримали контейнери для збору пластику, що мають форму дерева

Контейнери для пластику у вигляді дерев – це зручно, оригінально і просто - красиво

Екоактивісти розповіли про небезпеку шумового забруднення
Екоактивісти розповіли про небезпеку шумового забруднення

Шум активізує вироблення "гормонів стресу"