Чотири українські бренди, які створюють дизайнерські речі зі старого одягу

Чотири українські бренди, які створюють дизайнерські речі зі старого одягу shutterstock
Олена Яценьо

Як стати ближче до розумного споживання

Популярним трендом останніх років у світі став апсайклінг, особливо в пошані він у виробників одягу. Українські дизайнери теж не залишаються осторонь і ретельно вивчають, як можна повторно використовувати матеріали.

Зокрема, про чотири українські ековідповідальні бренди одягу йдеться в матеріалі Vogue.ua.

REVICLO

Бренд REVICLO спеціалізується на пошитті джинсів, костюмів, курток, жакетів і сорочок у дусі 80-90-х років із ретельно відібраного вінтажного деніму. Для створення нової пари стиліст бренду підбирає вінтажну джинсову основу на 5—6 розмірів більшу, щоб потім дизайнер, закрійник і кравчиня макетно-муляжним способом, не по лекалах, створили новий семпл — єдиний у своєму роді.

Bettter

Засновниця Bettter Юлія Пеліпас називає марку багатогранною апсайклінг-системою вторинного використання, яка робить ставку на екологічність. Матеріали для нових моделей збирають по всій Україні: від Києва до Івано-Франківська. Філософія безвідхідного споживання виявилася близькою багатьом модницям: у доробку бренду вже дві колаборації з Rika Studio і KSENIASCHNAIDER, а на Instagram-акаунт Bettter підписалися понад 20 тисяч осіб.

KSENIASCHNAIDER

KSENIASCHNAIDER — мабуть, найгучніше українське ім’я серед sustainable-брендів Східної Європи. За один сезон бренд переробляє кілька тисяч кілограмів деніму, який потім реконструює в нові вироби. Серед прихильниць марки — сестри Гадід, Ірина Шейк, Селін Діон та інші зірки, які, крім знаменитих джинсів, вибирають також і позиції, створені з текстильних залишків і виготовлених у техніці печворк.

Oversized Studio

Головне гасло апсайкл-проєкту Oversized Studio, що його заснувала у 2018 році Ольга Бончева, — "мода здатна не шкодити". Усі позиції бренду створено з чоловічих вінтажних костюмів, піджаків, штанів і сорочок, які збирають з особливою ретельністю в секонд-гендах, аутлетах і на рисейл-майданчиках у всьому світі. Крім того, київський шоурум бренду приймає й одяг клієнтів, щоб дати йому друге життя.

Зазначимо, що апсайклінг — це виготовлення нових речей зі старих чи перероблених матеріалів.

Раніше ЕкоПолітика писала, що таке апсайклінг та як позбутися непотрібного одягу без шкоди довкіллю.

Нагадаємо також, що експерти назвали топовою професією до 2030 року дизайнера сміття, який розроблятиме розумні методи перероблювання сміття у великих масштабах.

Окрім того, кілька місяців тому в Києві з'явилася майстерня з перероблювання старого одягу.

Водночас у Києві є декілька місць, куди можна принести старий одяг і непотрібні речі.

Читайте також
В Україні зроблять ще одну спробу ратифікувати Кігалійську поправку: чому це важливо
В Україні зроблять ще одну спробу ратифікувати Кігалійську поправку: чому це важливо

Чиновники профільного відомства готують ратифікацію цього документу вже кілька років поспіль

Мінекономіки оприлюднило довгоочікуваний законопроєкт щодо СТВ: основні положення
Мінекономіки оприлюднило довгоочікуваний законопроєкт щодо СТВ: основні положення

Всі зацікавлені сторони матимуть 30 днів, аби подати свої зауваження до цієї версії нормативно-правового акту

CBAM: Україна шукає компроміс із ЄС щодо металургії в умовах війни
CBAM: Україна шукає компроміс із ЄС щодо металургії в умовах війни

Вітчизняні підприємства вже втрачають клієнтів та мільйонні контракти через запровадження вуглецевого мита ЄС

Європарламент закликав пом'якшити CBAM для України через війну
Європарламент закликав пом'якшити CBAM для України через війну

Виконавча влада ЄС поки це звернення не коментувала