Чоловіки купують товари й користуються послугами, які призводять до більшої кількості шкідливих викидів в атмосферу.
Про це йдеться в дослідженні, результати якого опублікували в науковому виданні Journal for Industrial Ecology, передає The Guardian.
Як зазначається, відповідних висновків дійшли дослідники зі шведської організації Ecoloop, проаналізувавши купівельні звички представників обох статей у своїй країні.
Як з’ясувалося, чоловіки витрачають у середньому лише на 2% більше грошей, ніж жінки, але при цьому придбані ними товари й послуги спричиняють на 16% більше шкідливих викидів в атмосферу.
Найбільша різниця у викидах стосувалася придбання палива для авто — жінки частіше користувалися громадським транспортом. Автори наголошують, що цей аспект є маловивченим і його слід брати до уваги під час заходів із боротьби зі змінами клімату.
"Статті витрат доволі стереотипні: жінки більше витрачають на домашній декор, здоров’я та одяг, а чоловіки — на паливо для авто, обіди в ресторанах, алкоголь і тютюн", — зазначила співавторка дослідження Анніка Карлсон Кан’яма.
Також з’ясувалося, що майже третина всіх шкідливих викидів припадає на товари й послуги, які люди — чоловіки, так і жінки — купують під час відпустки.
"Це значно більше, ніж я очікувала", — наголосила Карлсон Кан’яма.
Для аналізу дослідники відібрали дані за 2012 рік і лише щодо самотніх людей.
Автори дослідження радять людям змінити харчування (замінити м’ясо й молочні продукти рослинною їжею) й спосіб проведення відпусток (наприклад, замість літаків користуватися залізничним транспортом).
Як зазначається, такі кроки не передбачатимуть додаткових витрат (як, наприклад, у випадку придбання електричного авто), однак допоможуть знизити шкідливі викиди, за які відповідальні окремі люди, майже на 40%.
Разом з тим варто зауважити, що інші дослідження — як, для прикладу, аналіз індивідуального споживання в Іспанії у 2019 році — вказують на те, що жінки більш відповідальні за шкідливі викиди в атмосферу, аніж чоловіки.
Як відомо, вуглецеві викиди (водяна пара, закис азоту, метан) накопичуються в атмосфері, створюючи так званий парниковий ефект: вони пропускають сонячне світло, але не дають йому розсіятися в космосі. Через це тепло від сонячних променів лишається в атмосфері, поступово її нагріваючи.
За оцінками Міжурядової групи з питань зміни клімату при ООН, до середини ХХІ століття середня температура у світі зросте на 1,5 градуса за Цельсієм. Це теоретично припустима норма, перевищення якої може призвести до зменшення врожайності рослин і, відповідно, до змін в екосистемах світу.
Якщо ж темпи зростання викидів, спричинені найбагатшими людьми світу, залишаться такими, як зараз, до 2050 року температура зросте ще на 1,5 градуса за Цельсієм — навіть якщо решта світу знизить рівень шкідливих викидів до нуля.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла про те, що Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує різке зростання кількості викидів вуглецю (CO2) через відновлення світової економіки після пандемії, зумовленої COVID-19.
