ЕкоПолітика проаналізувала прощальний пост ексміністра у Facebook, в якому він перерахував власні здобутки за свою каденцію. Текст посадовця дуже довгий, тому ми акцентували свою увагу на тих довкіллєвих реформах, які необхідно впровадити для вступу України до Європейського Союзу.
1. Реформа управління відходами
Що пише міністр
“Маємо запущену реформу управління відходами”. І детально перераховує такі здобутки:
- закладений фундамент створення сучасної сміттєобробної інфраструктури в Україні.
- домовленості з інвесторами.
- сформований новий ринок управління небезпечними відходами.
Яка ситуація насправді
Так, дійсно, у Міндовкілля склали план розміщення нових заводів з обробки відходів по Україні, який передбачає кілька першочергових проєктів, але про наявність інвесторів Руслан Стрілець, презентуючи розроблений план, жодної інформації не надав. Тому їх наявність залишається під питанням.
А про “сформований новий ринок управління небезпечними відходами” – це взагалі знущання. Про колапс, який насувається в цьому секторі, фахівці довкіллєвої сфери та бізнесу просто волали до міністерства ще минулого року.
Через невідповідність дій Кабінету міністрів та Міндовкілля вимогам закону №2320-IX "Про управління відходами" станом на 9 січня 2024 року в Україні не було жодної ліцензованої компанії, а бізнес та медичні установи не могли утилізувати такий тип відходів законним шляхом.
Зараз ліцензії на поводження з небезпечними відходами видаються міністерством вкрай повільно. ЕкоПолітика підрахувала, що такими темпами, як зараз, цей процес затягнеться ще на 5 (!) років.
Крім цього, спеціалісти констатували, що 90% норм закону про відходи – мертві.
2. Курс на кліматичну нейтральність
Що пише міністр
“Запущений новий український кліматичний трек – не на словах, а з конкретними діями та результатами”. Серед результатів він називає:
- наявність павільйонів (!) на міжнародних кліматичних конференціях, привернення уваги сотень міжнародних партнерів. А хіба це не рутинна повсякденна робота, яку трохи некоректно виставляти як досягнення?
- підписані декларації та угоди, перемовини та домовленості. На нашу суб’єктивну думку, декларації та самі по собі перемовини ще не є реальним результатом.
- повністю підготовлені проєкти основного кліматичного закону України та Стратегії реалізації державної політики у сфері зміни клімату.
- “розбудовану кліматичну архітектуру” – чесно кажучи, взагалі не зрозуміли, що пан Стрілець має на увазі під цим формулюванням.
- зроблені кроки, щоб бути учасником карбонмаркету та підготовлений фундамент, щоб наступного року в Україні у пілотному режимі запрацювала система торгівлі викидами.
Яка ситуація насправді
Так, дійсно, 16 липня депутати схвалили проєкт Закону про засади державної кліматичної політики, прийняття якого передбачене у Ukraine Facility Plan. Щодо Стратегії – теж правда: її проєкт на період до 2035 року вже схвалений урядом.
Але усі інші пункти мають дуже загальні формулювання та не містять жодної конкретики. Тобто міністр вихваляється підготовленими паперами, а не реальними видимими результатами, які можна оцінити за KPI. Мабуть, в очах бюрократів це єдине справжнє досягнення – нові, нікому не потрібні стратегії, концепції, дорожні карти.
Варто сказати, що профільні спеціалісти та громадські активісти теж дорікали Руслану Стрільцю за повну відсутність плану реальних кроків для впровадження розроблених його відомством стратегій та концепцій, які так райдужно виглядають на папері.
Президентка Асоціації професіоналів довкілля Людмила Циганок була змушена констатувати, що міністр та його підлеглі дуже далекі від розуміння, як реформи взагалі впроваджуються. Можемо припустити, що саме через це далі гарних "концецій та стратегій" справа зазвичай не йшла.
3. Реформа сфери промислового забруднення
Що пише міністр
“Маємо запущену реформу зменшення та контролю промислового забруднення”. Під цим посадовець розуміє:
- прийняте рамкове законодавство.
- опрацьовані та готові до затвердження європейські Найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ) по низці галузей.
- Україна має офіційний статус спостерігача у Севільському процесі.
Яка ситуація насправді
Євроінтеграційний закон про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення дійсно вже прийнятий. Але він отримав такий шквал критики від стейкхолдерів та екологів, що вважати це досягненням дуже й дуже сумнівно.
Експерти висловили 3 критичних застереження щодо законопроєкту №11355: нереально короткі терміни, відведені підприємствам на проведення екомодернізації, відсутність інструментів та джерел фінансування модернізації промисловості, а також повна відірваність від реалій воєнного часу та стану економіки після 2,5 років війни.
Крім цього, вони вказали на те, що без підзаконної нормативно-правової бази та фахівців, які зможуть забезпечити реалізацію реформи, закон про промислове забруднення ніколи не запрацює.
Що стосується НДТМ, то процес їхньої підготовки йде дуже й дуже повільно. З майже 40 необхідних документів адаптовані та підготовані до затвердження наразі одиниці.
А ось про отримання Україною офіційного статусу спостерігача у Севільському процесі міністр сказав правду. Це сталося 5 червня 2023 року. Після повноцінного приєднання до ЄС наша країна матиме "право голосу" при розробці нових європейських НДТМ.
4. Реформа лісового господарства
Що пише міністр
“Доведено до фінішу реформу лісового господарства”. Ось які докази він наводить:
- лісова галузь в Україні вже не є дотаційною – вона сплачує вагомі податки до державного бюджету. Прибуток ДП “Ліси України” за перше півріччя 2024 року становить 11,14 млрд грн.
- обіг деревини простежується онлайн від заготівлі до реалізації на експорт.
- в кінці 2023 року міністерство запустило електронний сертифікат про походження деревини, який є кінцевим документом у ланцюгу контролю за обігом деревини.
Також пан Стрілець додає, що “це вже незворотний шлях до прозорості галузі, яка багато років була корумпованою”.
Яка ситуація насправді
Численні матеріали науковців, екологів, розслідувачів та громадських організацій доводять абсолютно протилежне: ті зміни, які запровадило Міндовкілля за часів керівництва Стрільця, тільки збільшили об’єми незаконних рубок, а корупцію у галузі централізували та надійно зацементували.
Найрезонанснішим стало розслідування проєкту BlackBox OSINT щодо Юрія Болоховця, якого привів на посаду саме Руслан Стрілець. За твердженнями розслідувачів, колишній голова Держлісагентства, а нині генеральний директор державного підприємства "Ліси України" Болоховець, якому зараз підпорядковуються всі лісові господарства країни, “прикриває” корупціонерів на місцях і “кришує” незаконні вирубки лісу. Також він лобіює у Кабміні скасування екологічних обмежень на санітарну вирубку лісу.
Якщо цікавитеся темою, дуже рекомендуємо почитати повний матеріал розслідування.
Дмитро Карабчук, лісівник, голова правління ГО “Лісові ініціативи і суспільство” розповідає, що за даними досліджень експертів, а також власного аналізу, третина деревини в Україні заготовляється незаконно. Він також розповів про схему, якою користуються лісівники, аби уникнути проведення ОВД й масово проводити “санітарні” рубки насправді здорових дерев.
За словами депутата Ярослава Железняка, ДП “Ліси України” закуповує найбільше автівок серед усіх державних підприємств. Й апетити щодо транспорту у “Лісів” з кожним роком тільки збільшуються. Так, у серпні ДП провело тендер на партію електровелосипедів.
5. Реформа державного екологічного контролю
Що пише міністр
“Реанімовано реформу державного екологічного контролю”.
“Ми представили стратегію, як змінити систему – щоб більше не було дискусій про якісну чи не дуже роботу інспекторів, а також з урахуванням нових акцентів – потреби фіксувати злочини росії проти довкілля та обраховувати збитки”, – запевняє пан Стрілець.
Яка ситуація насправді
У травні ЄС зробив чергову спробу змусити Міндовкілля провести реформу ДЕІ, яка триває вже довгих 7 років. Для того, щоб це нарешті відбулося, Єврокомісія у своїх рекомендаціях Україні зазначила реформу Державної екологічної інспекції України серед 5 пріоритетних завдань у сфері охорони довкілля на 2024 рік.
Адже замість того, аби зробити конкретні кроки у створенні концептуально нового органу за європейським зразком, Міндовкілля розводило пустопорожню балаканину і багаторазово вносило правки до законопроєкту №3091 “Про державний екологічний контроль”, єдиною реальною зміною в якому була зміна назви контролюючого органу без жодних трансформацій у підходах і принципах його роботи.
Замість засукати рукава та нарешті взятися за розбудову принципово нової структури, Міндовкілля під керівництвом Стрільця демонструвало назагал лише декоративні зміни, як-от, наприклад, у вигляді “ЕкоЗагрози”.
Та й цю розпіарену ексміністром платформу громадські активісти розкритикували як безглузду, оскільки Міндовкілля просто не відповідає на звернення громадян, які були через неї подані.
Зазначимо, що громадські організації природоохоронного напрямку також направили ексміністру колективного листа з пропозицією відзвітувати перед громадськістю.
“Такий крок відповідатиме європейському духу підзвітності влади, і продемонструє наш поступ до членства в ЄС не лише у формальній площині, а й у ціннісній. Ми щиро сподіваємось, що пан Руслан пристане на нашу пропозицію і створить прецедент звітування перед зацікавленими сторонами”, – висловили надію вони.
Сподіваємося, що наступний міністр не захоплюватиметься піаром, самолюбуванням і "реанімацією реформ", а зосередиться на захисті лісових ресурсів, водних ресурсів і біорізноманіття в Україні.
