Бізнес та експертна спільнота вважають, що Кабінет міністрів має сформувати план дій ("дорожню карту") щодо реалізації проєкту Оновленого національно визначеного внеску (НВВ2) України до Паризької кліматичної угоди.
Про це написав голова Комітету "Європейського зеленого курсу" Української асоціації бізнесу та торгівлі Дмитро Васильєв у блозі для "Лівого берега".
Нещодавно уряд схвалив НВВ2 України до Паризької угоди. Згідно з ним, Україна має скоротити викиди парникових газів до 35% від рівня 1990 року.
Для досягнення амбітної кліматичної цілі український уряд оприлюднив суму необхідних інвестицій у розмірі 102 млрд євро. Однак поки що немає чіткого бачення, як буде виконуватися поставлена ціль та які будуть джерела фінансування для її виконання.
У документі Кабмін також відреагував на пропозиції бізнес-спільноти брати більш реалістичні зобов’язання, та й не в одній цифрі, а в коридорі, що раніше пропонував президент Зеленський на кліматичній конференції у Лондоні 12 грудня 2020 року. Тому, порівнюючи горизонт зобов’язань (10 років) і попередній досвід України, яка від 2014 року потерпає від низки безпекових і макроекономічних криз, уряд зазначив, що рівень викидів парникових газів у період до 2030 року може збільшитися та становитиме 37-42% викидів ПГ від 1990 року.
Цей коридор відповідає проєкту НВВ-2, розробленого спільно Українською асоціацією бізнесу і торгівлі (UBTA) та Центром економічного відновлення (ЦЕВ) "Звіт щодо визначення Другого національно визначеного внеску України до Паризької кліматичної угоди" на основі ухваленої раніше стратегії економічного розвитку України до 2030 року. Цей звіт широко обговорили в бізнес-спільноті, представили публічно та передали уряду.
Ним було запропоновано приймати не тільки амбітну ціль, а також сформувати план дій ("дорожню карту") щодо її реалізації, щоб амбітність цілі не стала лише приводом для вдалих заголовків, що ситуативно сформують вдалу картинку інформаційного простору. На переконання бізнесу та експертної спільноти, оприлюднене рішення Кабінету міністрів має бути підкріплено дорожньою картою з врахуванням реальних дій, з орієнтирами щодо необхідних бюджетів і визначеними джерелами фінансування для досягнення цих цілей.
"Дорожня карта" має враховувати запроваджений ЄС "Європейський зелений курс" і новий карбоновий тариф для імпортерів в ЄС (тобто наших українських експортерів), який англійською має абревіатуру СВАМ. Україні потрібно сформувати свою позицію з цього питання, що вже дуже скоро буде мати прямий вплив на динаміку вітчизняного експорту. Уряд має наміри зробити перші кроки для тестування екологічного податку в українських реаліях, але для нормальної роботи цієї системи потрібно: змінити підхід до формування самого податку та створити прозорий працюючий спеціальний Фонд декарбонізації.
Після ухвалення Кабміном НВВ2 Українська асоціація бізнесу й торгівлі та Центр економічного відновлення звернулися листом до прем’єр-міністра України, у якому наголосили на потребі створення міжміністерської робочої групи для розроблення "дорожньої карти" для досягнення амбітної кліматичної цілі та підтвердили готовність приєднатися до роботи цієї робочої групи від експертної та бізнес спільноти.
"Ми в Українській асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) бачимо майбутнє України як країни-лідера у процесі мінімізації шкідливого впливу на екологію та у протистоянні глобальному потеплінню, але це можливо лише за умови синергії уряду, бізнесу, експертів, науковців у формуванні чіткого плану дій, а також баченні реалістичних і справедливих джерел фінансування для виконання амбітної кліматичної цілі у зменшенні викидів СО2 протягом наступних 10 років", — резюмував Васильєв.
Раніше ЕкоПолітика повідомляла, що Кабінет міністрів України схвалив оновлений Національно-певний внесок України до Паризької кліматичної угоди, який передбачає зменшення викидів парникових газів до 35% від рівня 1990 року.
На думку експертів, Україна не зможе виконати НВВ2 без фінансової допомоги партнерів.
