Стейкхолдери вказали на критичні прогалини при встановленні українського НВВ2 

Стейкхолдери вказали на критичні прогалини при встановленні українського НВВ2  shutterstock
Ганна Велика

Один з експертів попередив, що наша країна ризикує стати першою у Європі, хто “покладе” енергетику заради декарбонізації

Новий Національно визначений внесок України до Паризької угоди (НВВ2) є занадто амбітним як для країни, яка знаходиться у стані війни, а результати проведеного для його встановлення моделювання та прогнозування – нежиттєздатні.

Такі думки висловлювали учасники секторального обговорення в рамках підготовки НВВ2 України для секторів енергетики та промисловості, організованого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, на якому були присутні журналісти ЕкоПолітики.

Моделювання та прогнозування для цих та інших секторів виконали співробітники Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України. Вони аналізували два сценарії: WEM (With Existing Measures – з існуючими заходами) та WAM (With Additional Measures – з додатковими заходами).

Після презентації науковцями результатів моделювання для кожного з секторів присутні стейкхолдери мали можливість висловитися та поставити питання. Ось на які критичні прогалини при визначенні майбутнього НВВ2 вони звернули увагу присутніх:

1. Не заплановані інвестиції у балансувальні потужності.

Керівник напрямку сталого розвитку ДТЕК Андрій Остапець найперше попросив залучати бізнес і наголосив, що промисловці готові взяти участь у моделюванні, допомогти поліпшити як НВВ2, так і Національний план з енергетики та клімату (НПЕК), щоб зробити їх збалансованими.

Він сказав, що закрити вугільну генерацію ми можемо хоч завтра, умовно. Але є питання, що буде далі. Фахівець зазначив, що за сценарієм WAM до 2030 року прогнозується закриття всіх вугільних станцій через високу ціну на викиди.

“Якщо ми так зробимо, ми будемо першими в Європі, хто "покладе" енергетику заради декарбонізації. Водночас у Німеччині навпаки відновлюють роботу вугільних блоків, оскільки немає газу”, – говорить він.

За словами Остапця, Україна зараз переходить на розподілену генерацію – газотурбінні (газопоршневі) електростанції. Але виникає питання, де брати газ для їхньої роботи, і якщо його немає, то чим замінити. Спеціаліст вважає, що сонячна та вітрова енергетика – це дуже гарні технології, але нагадав про досвід Іспанії, де виник блекаут, через те, що не вдалося збалансувати ці зелені технології.

Керівник напрямку сталого розвитку ДТЕК зауважив, що в структурі запланованих інвестицій наразі відсутні інвестиції у балансування “зелених” технологій – вітрових (ВЕС) і та сонячних електростанцій (СЕС). На його думку, у цьому сценарії варто закласти інвестиції у технології для балансування.

“Оскільки у піки та напівпіки, коли задіяна вугільна генерація, Україні необхідно 4,6 ГВт балансуючих потужностей у тому сценарії, який є на сьогодні”, – говорить спеціаліст. Він також іронічно додав, що балансування ще можна робити за допомогою відключень споживачів, як це вже доводилося робити раніше.

Фахівець наголосив, що Україна вже зараз має все, що ЄС планує досягти у 2030 році, але не через модернізацію обладнання, а за рахунок деіндустріалізації та руйнувань, спричинених обстрілами.

Він запитав, для чого Міндовкілля прагне встановити більш амбітну мету, і констатував, що наразі відповіді на це питання немає.

“І яка все ж таки мета? Що ми хочемо досягти? Бути першими в Європі по декарбонізації чи просто нормально вийти з енергетичної та воєнної кризи, які є на сьогодні – хоча б до довоєнних показників?” – запитав Остапець.

Він наголосив, що має бути мотивація та розуміння, для чого Україна ставить перед собою такі амбітні цілі.

На думку експерта, результати проведеного моделювання та прогнозування є на сьогодні нежиттєздатними.

“Зі свого аналітичного досвіду: ця модель не буде працювати у тому сценарії, який ви показали”, – вважає фахівець.

Також експерт зауважив, що у нього та інших учасників секторального обговорення виникло питання щодо врахування при моделюванні Національного плану скорочення викидів (НПСВ), оскільки цього не було у доповіді. На це один з авторів моделювання Олександр Дячук відповів, що в сценарії WEM НПСВ не враховувався, а у сценарії WAM – враховувався.

2. Відсутність ресурсної бази та відповідного ринку в Україні для переходу на біопаливо замість вугільної генерації.

За даними Андрія Остапця, біопаливо наразі у 3 рази дорожче видобутку вугілля. Він нагадав, що ця ціна ляже на кінцевого споживача.

На думку фахівця, потрібно дивитися в саму економічну модель, оскільки перехід до біопалива потребує часу та інвестицій для розбудови ринку та впровадження нових технологій. За інформацією експерта, Польща зараз викуповує українське біопаливо, якого в самій країні не вистачає. Аналогічно Велика Британія імпортує цей вид енергоносія з різних куточків світу.

3. Велика кількість припущень, пов’язаних із невизначеністю, обумовленою війною.

Голова комітету з екології та зеленої економіки Федерації роботодавців України (ФРУ) Павло Жила зазначив, що зараз відбувається “примусова декарбонізація” в основному за рахунок втрати територій, виробничих та генеруючих потужностей, зупинки великих промислових об’єктів.

“Я розумію, що фактичні цифри, ті, про які ми зараз говоримо, вони вже насправді досягнуті. Інше питання – що буде потім. Зараз вся країна знаходиться в такому невизначеному стані, коли ніхто не розуміє, коли закінчиться війна”, – сказав він.

Промисловець вважає, що Україні зарано брати на себе якісь амбітні цілі. У ФРУ пропонують додати 0,1% до вже існуючої мети та повернутися до її перегляду через якийсь час після завершення війни, коли буде більша визначеність, зокрема з джерелами надходження фінансування для декарбонізації. Голова комітету нагадав, що питання інвестицій у декарбонізацію української промисловості на сотні мільйонів доларів так і залишилося відкритим.

Директорка Департаменту екології, енергетики та зеленої економіки ФРУ Ольга Кулик розповіла про нещодавні випадки прильотів по виробництвах, які зупиняють роботу підприємств, і наголосила, що бізнес не заперечує необхідність модернізації виробництва. Але при цьому головною задачею підприємців наразі є збереження принаймні трудових колективів.

Нагадаємо, нещодавно бізнес закликав владу встановити реалістичнішу кліматичну ціль у 65% скорочення викидів у НВВ2.

Читайте також
США борються зі зміною клімату та повернуться до Паризької угоди, — американські посадовці на COP31
США борються зі зміною клімату та повернуться до Паризької угоди, — американські посадовці на COP31

Сполучені Штати Америки два роки поспіль під час президентства Дональда Трампа не надсилають офіційну делегацію на цю найбільшу кліматичну конференцію

Після найтеплішого в історії жовтня 2026 рік майже гарантовано стане другим за температурою
Після найтеплішого в історії жовтня 2026 рік майже гарантовано стане другим за температурою

Температура поверхні моря також подолала історичний рекорд, а Ель-Ніньйо лише погіршує ситуацію

Майже 10% об’єктів водопостачання України не відповідають санітарним вимогам
Майже 10% об’єктів водопостачання України не відповідають санітарним вимогам

Серед нецентралізованих джерел у кожному п’ятому вміст нітратів не відповідає нормі

Автогігант Mercedes-Benz відкладає досягнення нульових викидів на десять років
Автогігант Mercedes-Benz відкладає досягнення нульових викидів на десять років

Водночас компанія замістить 10% своєї потреби в алюмінії низьковуглецевим металом