Основний критерій такої підтримки — вона не повинна спричиняти нечесну конкуренцію та надавати компаніям штучні конкурентні переваги. Якщо окрема компанія, використовуючи свій вплив, отримає від держави преференції — очевидно, що вона понесе значно менші витрати на виготовлення продукції, ніж інші учасники ринку.

Рішення про державну підтримку приватного бізнесу приймається тільки після отримання дозволу Європейської Комісії після ретельного вивчення її впливу на ринок органами захисту конкуренції (на зразок нашого Антимонопольного Комітету), навіть якщо мова йде про подолання наслідків пандемії Covid-19 для бізнесу.

У держави не може бути "улюбленців", вона має бути на захисті довкілля та здоров’я громадян.

Прийнятною державною підтримкою, відповідно до рекомендацій OECD, є: поворотні гранти на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (R&D) і охорону довкілля, державні кредити на пільгових умовах, податкові пільги для окремих сфер, а не підприємств, торговельні обмеження відповідно до правил СТО та вимог інших угод.

Неприйнятною є: компенсація збитків будь-якими інструментами, вливання капіталу та списання боргів, безповоротне фінансування (про яке так солодко мріють певні промислові групи), інструменти на розширення потужностей, вплив на ціноутворення та субсидіювання експорту.

Така підтримка у разі надання буде лише призводити до введення міждержавних торгових обмежень щодо України.

Таким чином ЄС підтримує конкуренцію, яка є запорукою отримання найкращого товару за найнижчими цінами і протидіє демпінгу, в тому числі з боку брудніших виробництв.

Вуглецеве мито може стати одним з таких інструментів, адже промисловість, яка вкладає кошти в модернізацію, повинна мати рівні умови з тими, хто ухиляється від екологічних зобов’язань і несе нижчі витрати.

Матті Маасікас, Голова Представництва ЄС в Україні, під час 12-го Європейсько-українського енергетичного дня відзначив, що не існує жодної країни, де "зелені" перетворення можливо профінансувати тільки за рахунок державних коштів і частину цього "тягаря" повинен нести на собі приватний сектор.

Знову ж таки — для того, щоб бути конкурентно спроможними на ринках ЄС, які є одними з наших основних торговельних партнерів.

Тим паче, що держава має власний "промисловий" тягар, активи у державній власності, зокрема і на ринку енергетики, які також потрібно модернізувати.

Спершу план модернізації — згодом кредити

Як я зазначила раніше — для отримання відступу власники промисловості мають розробити інвестиційний план, який є невід'ємною частиною промислової політики на основі власних фінансових показників.

Лише після цього можна буде говорити про розробку необхідних планів потенційної і виключно поворотної прийнятної державної допомоги для бізнесу, тобто такої, яка буде повертатися до бюджету у повному обсязі.

Саме в такому порядку: спершу ухвалення законопроєкту 4167, який встановлює конкретні строки модернізації, вивчення бізнесом НДТМ у своїй сфері, розробка інвестиційного плану та його представлення дозвільному органу для отримання відступу і після цього — обговорення поворотної підтримки.