Ухвалення закону — це визнання тренду на екологічне споживання. Цей тренд про те, що нам не потрібен тимчасовий комфорт, щоб не забруднити руки й купити щось у супермаркеті, коли забув свій мішечок. Сподіваюся, що тепер у всіх і кожного заведеться в кишенях, бардачку, наплічнику та сумці набір мішечків у торбинці для закупів.
Хочеться сказати всім скептикам-диванним експертам, які вже намагаються в соцмережах знецінити роботу депутатів та екокомітету, що вони ведуть дурну боротьбу й не мають ані крихти критичного мислення. Бо якби вони його мали, то зрозуміли б, що будь-який крок, який підіймає нас на сходинку вище в ієрархії стійких рішень, краще, ніж відсутність такого кроку.
Що біопакет із крохмалю, навіть якщо він не HOME, а INDUSTRIAL, кращий за пакет із нафти. Бо стартапи з виготовлення таких пакетів через наш із вами попит зможуть розвиватися активніше, виготовляти більше пакетів із відновлюваних ресурсів (нафта не відновлюваний ресурс) і ставати врешті-решт дешевшими та більш доступними доти, доки пакетик OK COMPOST HOME не буде коштувати стільки ж, як нафтовий.
Так, досі є тара для кулінарії, і вона стане в багатьох випадках альтернативою пакета. Але якщо її буде виготовлено з пластиків, які переробляються — РР (поліпропіленів), то цей обсяг буде так само перероблятися, як і безліч іншого паковання з РР-флаконів із-під шампуню, із-під фети чи оселедця, відерця з медом, стакани від сметани та йогурту. Тобто замість пакетів, які ніхто не хоче переробляти, отримаємо ринок із заготівлі паковань, які прибутково збирати та переробляти.
Три роки тому в супермаркетах не було й мішечків-сіточок, які ми в проєкті "Україна без сміття" тільки почали продавати у Всі.Свої. І вони мали шалений попит, який надихнув великих гравців-ритейлерів замовити такі мішечки-сіточки у великих фабрик, через що його вартість стала доступнішою та мінімальною.
Тренд і наш попит просувають зміни, і цей закон про зміни, яки ми, суспільство, диктуємо.
