Перш за все, виникає питання економічної доцільності. Наприклад, автоматизовані лінії для упаковки продукції. З вартістю трудових ресурсів в Україні вони не окупляться ніколи. Тому доцільність залежатиме від того, як держава буде підтримувати та стимулювати таку модернізацію.
Далі — застосовність. Не кожну технологію можна легко і дешево інтегрувати в існуюче виробництво, іноді це вимагає додаткової інфраструктури.
Ще одна складність – швидкість розвитку технологій. Не зовсім очевидно, куди інвестувати. Така ситуація склалась в сфері утилізації CO2. Є технології, які відбирають CO2 з димових газів за допомогою моноетаноламіну. Це дорога і небезпечна хімічна речовина, з нею потрібно обережно поводитися, але вона справді може утилізувати CO2 за допомогою абсорбції. Це перевірена технологія.
Водночас, зараз багато альтернативних технологій, які начебто кращі, більш компактні, менш небезпечні. Проте якщо ви велике підприємство, яке не схильне до ризику, слід використовувати технології, випробувані як мінімум на одному промисловому впровадженні. Такі технології є, вони більш ніж доступні, виробники охоче працюють з Україною і українськими клієнтами.
