Уже сьогодні нам усім треба думати про відновлення й відбудову України після перемоги, залучення міжнародних інвестицій, експертиз та практик в різні сектори економіки.
Фундаментом для цього має стати реформована сфера надрокористування, яка зробить галузь інвестиційно привабливою, правила – чіткими та прогнозованими, діяльність надрокористувачів – прозорою та швидкою.
Це той ідеал, до якого ми всі роки прагнули і те завдання, яке зараз стоїть перед нами і повинно бути реалізовано. Саме тому, попри удари агресора, ми продовжуємо реформи, розпочаті ще до війни.
Як відомо, Україна одна із провідних мінерально-сировинних держав світу, у нас є близько 20 тисяч родовищ корисних копалин.
Із 120 мінералів і металів, які найбільше використовуються людством, на території нашої країни знаходиться 117. Крім того, українські надра багаті на значну кількість горючих корисних копалин, видобуток яких може зміцнити енергетичну безпеку не лише України, а й Європейського Союзу, що є особливо актуальним сьогодні.
Що саме передбачає масштабна реформа надрокористування, яка передбачена законопроєктом №4187 (доопрацьований), підготовленим Комітетом з питань екологічної політики та природокористування до другого читання?
1. Захист національних інтересів
Громадяни та резиденти країни-агресора, а також особи, які перебувають під санкціями і компанії, істотну частку в яких мають росіяни, не зможуть бути користувачами українських надр.
2. Створення економічного паспорта
Українці матимуть право на отримання частини доходу від рентної плати за користування надрами, розмір та порядок отримання коштів будуть встановлюватися окремим законом.
3. Протидія незаконному видобутку
Запроваджено методику, згідно з якою органи контролю зможуть розраховувати розмір завданих державі збитків через самовільне використання надр.
4. Вирішення проблеми "сплячих" ліцензій
Встановлено плату за продовження спецдозволу, якщо видобуток був менше ніж 5% від затверджених запасів, а також заборонено продовжувати дію, якщо видобуток взагалі не відбувався або не перевищував 1%.
5. Спрощення доступу до земельних ділянок
Власники спецдозволів матимуть можливість оперативніше отримати в користування земельну ділянку, що дозволить пришвидшити розробку родовищ корисних копалин, а відтак, й отримання готової продукції.
6. Вільний обіг спеціальних дозволів на користування надрами
Дозволяється купівля / продаж права користування надрами, передбаченого спецдозволами, а також визначено порядок вільного обігу спецдозволів для державних підприємств.
7. Міжнародні стандарти оцінки запасів
Під час проведення експертизи та оцінки ресурсів/запасів корисних копалин надрокористувачі зможуть використовувати міжнародні стандарти, зокрема систему управління вуглеводневими ресурсами (PRMS), рамкову класифікацію викопних енергетичних і мінеральних запасів і ресурсів (РКООН-2009), класифікацію Комітету з міжнародних стандартів звітності по запасах твердих корисних копалин (CRIRSCO) тощо.
8. Діджиталізація та спрощення доступу до геологічної інформації
Видобувники зможуть подавати документи та звітувати про роботу в електронній формі через е-кабінет надрокористувача.
Доступ до геологічних даних буде відбуватися через єдину державну інформаційну систему користування надрами, а також буде автоматизовано та спрощено обрахунок вартості державної геоінформації.
9. Спрощення дозвільних процедур
Удвічі зменшено список документів, які подаються у пакеті на надання спецдозволів. Окрім того, скасовано ряд архаїчних погоджень, серед яких введення в дію протоколів ДКЗ, гірничий відвід (крім шахт та рудників), погодження органами місцевого самоврядування для копалин місцевого значення тощо.
10. Зупинка та анулювання спецдозволів
Зупинення дії спецдозволів та/або анулювання відбуватиметься у судовому порядку за позовом Державної служби геології та надр України, а у позасудовому випадку – через санкції та низки підстав, що не передбачають дискредитуючих повноважень Держгеонадр.
Прогресивні новели законопроєкту №4187 (доопрацьований) – це крок держави назустріч бізнесу. Це також і потужний сигнал нашим міжнародним партнерам, що Україна дотримується євроінтеграційного курсу і ні на крок від нього не відступить.
Ми й надалі будемо адаптувати наше законодавство до європейського, імплементуючи найкращі світові практики, досвід та експертизу.
Реформа сфери надрокористування – це наш вагомий внесок у майбутнє України та зміцнення Європи.
