Усі процеси з відбудови України мають відбуватися виключно з урахуванням новітніх рішень і технологій з енергоефективності та декарбонізації, бо це погляд у майбутнє.
Навіть попри війну українці продовжують шлях прогресивного цивілізаційного розвитку. Ми, не зважаючи на усі виклики, відстоюємо свою відданість європейським цінностям і вже зараз створюємо умови для майбутнього розвитку країни за сучасними принципами сталого розвитку. А наріжним каменем сталого розвитку є саме енергоефективність та декарбонізація.
У цьому – запорука процвітання країни і, насамперед, підвищення якості життя українців у майбутньому.
Тому ми наполегливо працюємо над системним розвитком сфери енергоефективності в її широкому контексті.
На моє глибоке переконання, усі зміни мають нести практичний результат для усіх: економіки, як у державі в цілому, так і регіональних економік, зокрема, громад, населення.
І що важливо, курс на сталий розвиток підтримують усі: і держава, і громади, і бізнес. Не гаючи часу, вони працюють над різноманітними проєктами: від впровадження енергоощадних технологій у лікарнях, дитячих садочках тощо до переходу на альтернативні джерела енергії. Деякі з проєктів навіть вражають своїм масштабом і умовами, в яких вони реалізовувалися.
Один з таких проєктів – нова вітроелектростанція, народжена під час війни в одному з регіонів.
Після масштабних ударів країни-агресора по об'єктах енергетичної інфраструктури України, забезпечення країни і громад достатнім обсягом енергоресурсів стало ще більш актуальним. Виникла потреба децентралізації енергосистеми.
Вагому роль у підтримці енергозабезпечення країни та енергетичної стійкості громад, особливо в часи енерготерору та відключень після обстрілів, відіграють потужності відновлюваної енергетики, у тому числі вітроенергетики.
Україна має потужний вітроенергетичний потенціал, досвід та значні перспективи для розвитку цього напряму.
Протягом останніх 5 років (з 2018 по 2022 рр.) в Україні спостерігалося зростання на 1,3 ГВт (1289 МВт) встановленої потужності вітроелектростанцій ВЕС, яким встановлено "зелений" тариф.
Наразі ж близько 80% (1,3 ГВт) потужностей вітрової енергетики, які в більшості зосереджені на півдні країни, були виведені з експлуатації або захоплені в результаті російської військової агресії. Відповідно було тимчасово призупинено будівництво нових наземних вітропарків.
Але в нас є позитивний приклад – нова вітроелектростанція, народжена під час війни. Незважаючи на усі ризики і загрози, днями в Україні завершено будівництво нового вітроенергетичного проєкту. Це ще один внесок в енергонезалежність та декарбонізацію, ще одна відповідь на "криваві" енергоресурси країни-агресора.
Введення в експлуатацію потужностей станції у 114 МВт може ознаменувати початок відновлення вітчизняної вітроенергетики.
Всі розуміють, що запуск 19 турбін станції був непростим завданням, зважаючи на теперішні реалії, коли ворог продовжує підступно обстрілювати Україну.
Попри це кожен регіон шукає можливості відбудовуватися, відновлювати свої регіональні економіки, враховуючи принципи енергоефективної трансформації. У цьому і є основна відмінність між росією та Україною: вони знищують, а ми – створюємо!
Впевнена, що подібних проєктів буде все більше, особливо після нашої Перемоги. Україна має багато планів для досягнення цілей сталого розвитку. Одна з цілей – досягти кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року.
Крім цього, дотримання європейського зеленого курсу – необхідна складова нашого шляху до повноцінного членства в ЄС. А цей шлях можливий лише на основі принципів енергоефективності та декарбонізації.
Саме це закріплено в розробленому Держенергоефективності проєкті Національного плану дій з розвитку відновлюваної енергетики на період до 2030 року. Там передбачено збільшення частки електроенергії з відновлюваних джерел – у 2 рази: з 14% у 2020 році до 25% у 2030 році.
Щоб досягти такої високої цілі, потрібно встановити 9,2 ГВт нових потужностей об’єктів відновлюваної електроенергетики і з них, за підрахунками спеціалістів, 3,7 ГВт має припадати саме на вітроелектростанції.
Зважаючи на потужний потенціал вітру, зокрема в шельфовій зоні Чорного та Азовського морів України, вітроенергетика там, після повернення повного контролю над ними, може відігравати суттєву роль у виробництві "зеленого" водню, що є новим, але вкрай перспективним напрямом енергетики, як в Україні, так і в світі.
Попереду – багато нових ініціатив і викликів. Але ми маємо чітке бачення налагодження процесів у цьому напрямку, щоб вони працювали на користь енергетичній незалежності та сталому розвитку країни, незважаючи ні на що.
Закладаючи принципи сталого розвитку і чітко дотримуючись їх вже сьогодні, ми закладаємо фундамент для побудови процвітаючої України у майбутньому.
По-іншому – не буде!
