В Україні така традиція тільки набирає обертів. Однак вже зараз зрозуміло – якщо ми хочемо жити у сучасній європейській державі, маємо змінювати підхід до панування приватних авто у містах.

22 вересня традиційно багато великих міст перекривають свої центральні дороги, перетворюючи їх на пішохідні або велосипедні зони. В деяких містах йдуть далі, влаштовуючи перегони транспортних засобів, які працюють на альтернативному паливі (Будапешт), або кінні змагання (Сан-Паулу). Десь все місто перетворюється на зону для пікніків (Відень) або велику бігову доріжку (Джакарта).

Яким би не був підхід, головною метою таких заходів є демонстрація того, що приватному транспорту є альтернатива, а міста не обов’язково мають нагадувати нескінченне автошоу.

В чому ж полягає основа проблема засилля автомобілів? Окрім очевидних незручностей для тих мешканців міста, які обрали альтернативні види пересування, маємо величезну небезпеку у вигляді викидів. До речі, саме транспорт або пересувні джерела забруднення відповідають за більш ніж 80% забруднюючих речовин у повітрі.

Про які саме забруднюючі йдеться? Їх чотири, і всі вони дуже шкідливі для людини. Передусім, це зважені частинки пилу PM 2.5. Перебуваючи в повітрі, вони можуть завдавати шкоди здоров’ю, потрапляючи в організм, коли ми вдихаємо.

Наступний забруднювач – це оксид азоту, який утворюється під час згоряння палива. Також через дію двигуна внутрішнього згорання виділяються вуглеводні. Це - токсична сполука вуглецю і водню. Насамкінець, небезпеку становить знайомий всім чадний газ. Він виділяється, коли вуглець у паливі не згорає повністю.

У Києві всі ці небезпечні речовини вимірює автоматична система моніторингу повітря. Системи з аналогічним принципом роботи працюють у Лондоні, Парижі, Мюнхені та інших європейських містах.

У нашому випадку йдеться про п’ять референтних (високоточних) пунктів спостереження, які щохвилини фіксують рівень забрудненості повітря в столиці. Хоча цей рік і не є показовим, зазначу, що понад 80% днів від початку 2022-го рівень забрудненості повітря у столиці був низьким.

Цікаво, що у перші тижні повномасштабного вторгнення, коли з Києва масово виїхали автомобілі, ми спостерігали особливо низькі показники забрудненості повітря. Звісно, це не стосується днів, коли довкола столиці вирували пожежі, спричинені бойовими діями.

І хоча в цілому ситуація з атмосферним повітрям у Києві є нормальною як для мегаполіса, ми розуміємо, що подальший розвиток міста має обов’язково враховувати європейський тренд на зміну фокуса уваги з приватного автотранспорту на альтернативні способи пересування містом.

Серед них, безумовно, одним з найважливіших є впровадження зручного і сучасного громадського транспорту. Не менш корисними є ініціативи по збільшенню кількості велосипедних доріжок та пішохідних зон. Також не зайвим буде розглянути європейський досвід по обмеженню руху приватних автомобілів центром міста або окремими мікрорайонами.

Безумовно, будь-які системні зміни, на кшталт введення зон обмеження або заборони руху приватних авто, мають ґрунтуватися на дослідженнях. Дані для цих досліджень Управління екології та природних ресурсів КМДА накопичує з 2020 року, коли у столиці почала діяти автоматична система моніторингу повітря.

Планується, що до 2025 року розбудова системи моніторингу завершиться. Отож столиця матиме 17 високоточних пунктів спостереження за станом атмосферного повітря, які щохвилини аналізуватимуть якість повітря і зберігатимуть дані на сервері.

Маючи такий обсяг даних, підкріплених додатковими дослідженнями, ми зможемо чітко встановити зони, де спостерігається системне перевищення забруднюючих речовин.

Наступним кроком буде напрацювання програми по очищенню атмосферного повітря та напрацювання рекомендацій для міського планування.

Що зараз пересічний киянин або мешканець іншого великого українського міста в умовному тилу може зробити, аби внести свій вклад у поліпшення екологічної ситуації?

Це докласти максимум зусиль, аби скоротити використання власного авто. Як на мене, Міжнародний день без автомобілів може стати чудовим початком формування нової звички – коли на зміну машині приходить метро, велосипед, самокат або стара добра прогулянка.