Тим часом у розвинених країнах блокували та блокують імпорт старих автомобілів не тільки для захисту навколишнього середовища і з міркувань безпеки, а й для захисту власної обробної промисловості та робочих місць.
Країни з розвиненою економікою використовують політику і/або фіскальні інструменти для контролю імпорту автомобілів:

  • повну заборону на в'їзд старих автомобілів;
  • вікове обмеження — модель автомобіля;
  • стандарт викидів, згідно з яким автомобіль повинен відповідати мінімуму викидів — євро-стандарт;
  • мінімальні стандарти безпеки, які передбачають придатність до експлуатації та рейтинги аварійності тощо.

Водночас в Україні 2016 року ухвалили Закон “Про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів”. Положення цього Закону дали змогу більш ніж увосьмеро зменшити ставки акцизного податку на легкові автомобілі, що відповідали екологічним нормам ЄВРО-5.

Відповідно, на внутрішній ринок України отримали доступ легкові автомобілі віком до 10 років. До того ж починаючи з 2015 року на митну територію України, часто з порушенням вимог Митного кодексу України, почали масово завозити легкові автомобілі з іноземною реєстрацією в режимі тимчасового ввезення або транзиту й почав діяти ринок продажів таких автомобілів.

Саме через ці законодавчі новації Україну заполонив найбільш неекологічний вид рухомого складу — вживані автівки з низькими стандартами.

Частка ринку легкових вживаних автомобілів за період 2014-2018 років зросла з 4% до 59%. За 2019-й рік, після прийняття Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України", українські номери отримали 408,1 тис. легкових автомобілів, які були в експлуатації, що в 3,5 раза більше, ніж роком раніше. Майже ¾ від цієї кількості охопили машини походженням з країн ЄС.

У підсумку, в 2019 році реєстрації старих машин майже в 5 разів перевищили продажі нових. Суттєві зміни відбулися й на ринку автобусів та вантажних автомобілів. Частка автобусів, що були в користуванні, зросла з 25% у 2016 році до 51,7% за шість місяців 2019-го року. Частка вантажних вживаних автомобілів зросла з 61% у 2016 році до 85% за перші шість місяців 2019 року.

Дані за 2020 рік — ринок вживаних легкових автомобілів склав 367,1 тис. одиниць.

У серпні 2021 року Україна побила усі рекорди та зареєструвала 51,3 тис. уживаних легкових автомобілів, ввезених із-за кордону. Така кількість реєстрацій імпортного секонд-хенду на 56% перевищила показник річної давнини.

Тепер президент України Володимир Зеленський підписав Закон “Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів" щодо міжнародних екологічних вимог для деяких транспортних засобів.

Ці зміни відкладають до 1 січня 2025 року впровадження екологічних вимог Євро-6 для нових легкових автомобілів при їх виробництві та імпорті.

З огляду на абсолютну більшість продажів на внутрішньому ринку за останні роки складали вживані автомобілі, можна впевнено констатувати, що підвищення стандартів для нових автомобілів суттєво не позначиться на зменшенні викидів в атмосферне повітря небезпечних речовин, але значною мірою скоротить обсяг продажів нових автомобілів.

А як же міжнародні зобов’язання України щодо кліматичних цілей? У контексті міжнародних зобов’язань варто пам’ятати, що в межах Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, наша держава взяла не себе зобов’язання адаптувати до законодавства ЄС, зокрема низку нормативно-правових актів щодо моторно-транспортних засобів як пересувних джерел, що забруднюють довкілля, та як об’єктів підвищеної небезпеки.

Йдеться про необхідність імплементації директив ЄС та інших правових актів країн ЄС стосовно таких сфер, як охорона довкілля, якість атмосферного повітря, управління відходами та ресурсами в частині поводження з моторними транспортними засобами з відпрацьованим ресурсом, складу та якості пального, промислового забруднення та техногенних загроз, технічних регламентів для транспортних засобів, транспортних перевезень і транспортних мереж, контролю моторних транспортних засобів на їх придатність до експлуатації тощо.

Поки Європа активно працює над оновленням вимог і технологічних рішень для нових автомобілів, Україна, замість того щоб використати Green Deal як шанс для українських виробників, наповнюється старим автотранспортом.

З одного боку, ми вводимо екологічні стандарти Green Deal для промисловості. З іншого — порушуємо статтю 361 Угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, вмикаючи "зелене світло" для автомобілів, які не відповідають євро-стандартам.

Тобто можна зробити висновок, що поки що Україна має дуже вибірковий захист навколишнього середовища і наближається до European Green Deal непрогнозованими манівцями, які можуть завести у глухий кут.