CBAM — є найкращим інструментом для уникнення витоків вуглецю. За допомогою CBAM усі викиди СО2, зокрема вбудовані в імпорт (embedded in imports), можуть оцінюватися відповідно до цін на сертифікати (дозволи) в EU-ETS.

Основною метою прикордонного вуглецевого коригування є боротьба зі зміною клімату шляхом зменшення витоків вуглецю. Крім того, запровадження CBAM має запобігти переміщенню вуглецемістких видів виробництва за межі ЄС.

СВАМ порушує принцип спільної, але диференційованої відповідальності встановлений Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату. Згідно з цим принципом країни несуть спільну, але неоднорідну відповідальність за здійснення кліматичних дій.

Інструменти CBAM, у залежності від формату, теоретично можуть покласти однакову відповідальність на всіх торгових партнерів за дотримання екологічних стандартів ЄС.

В Україні, з метою стимулювання підприємств до зниження викидів СО2, починаючи з 1 січня 2019 року, ставку податку за викиди двоокису вуглецю стаціонарними джерелами збільшено у понад 24 рази до 10 грн./т. Проте об’єктивно ця сума замала.

Наразі ми обговорюємо подальше підвищення вуглецевого податку та зміни підходів його адміністрування.

Ми у Міністерство енергетики України вважаємо, що частина від надходжень від оподаткування має спрямовуватися на стимулювання ВДЕ та проєкти з підвищення енергоефективності.

Припускаю, що хоча податок на викиди вуглецю сприяє досягненню скорочень цих викидів, очевидно, що стабільно зростаючий податок на СО2 можливий лише за умови надання підприємствам діючих альтернатив викопному паливу.

Бурливий розвиток генерації з ВДЕ, зумовлений високими тарифами, призвів до фінансового та технічного розбалансування ринку. З огляду на неринкові ціни на електроенергію для побутових споживачів ця криза буде лише поглиблюватися.

В ЄС ціна вуглецю в енергоємних галузях промисловості визначається ринком через схему торгівлі викидами. Система торгівлі викидами ЄС працює за принципом "обмеження та торгівля".

Встановлюється обмеження на загальну кількість певних парникових газів, які можуть виділятися установками, охопленими системою. В межах ліміту компанії отримують або купують квоти на викиди, якими вони можуть торгувати між собою за потребою.

В Україні також створюється система торгівлі викидами на виконання міжнародних зобов’язань України. Зокрема система створюється відповідно до Угоди про асоціацію, в частині імплементації положень Директиви № 2003/87/ЄС про встановлення схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів.

Наразі забезпечено створення багаторівневої системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів в Україні.

В процесі функціонування системи моніторингу, звітності та верифікації викидів, будуть отримані надійні та достовірні дані про викиди парникових газів на рівні установок. Після цього буде реалізовано систему торгівлі викидами, аналогічну існуючій в ЄС.

З огляду на те, що Україна іде шляхом впровадження системи торгівлі викидами, аналогічним з ЄС, вважаємо, що вуглецевий податок на кордоні не має справлятись з товарів та послуг які походять з України.

Альтернативою може бути також розробка Плану заходів щодо поступового долучення до системи торгівлі викидами ЄС з відстрочкою або використанням поправочних коефіцієнтів, що залежать від розміру ВВП країни.

На нашу думку, у разі впровадження високого вуглецевого податку, Україні також доведеться застосувати податкові пільги та винятки з міркувань конкурентоспроможності.