У середу, 14 липня, Європейська комісія представила програму боротьби зі зміною клімату до 2050 року, що отримала назву Fit for 55.
Передбачається, що ці заходи дозволять скоротити викиди двоокису вуглецю в усіх сегментах європейської економіки, включаючи виробництво електроенергії, автомобільний та житловий сектори, а також судноплавство, авіацію і сільське господарство, передає Deutsche Welle.
Один з ключових пунктів реформи – запровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (ТУР), який передбачає митні збори з товарів, що ввозяться в ЄС в залежності від їх вуглецевого сліду. Таким чином в Брюсселі сподіваються захистити своїх виробників, оскільки посилення кліматичного контролю в ЄС підвищує їх витрати і погіршує конкурентні позиції порівнянно з виробниками з країн з менш жорстким регулюванням.
Ще один пункт кліматичної програми ЄК – розширення чинної системи торгівлі квотами на викиди CO2 (ETS) шляхом включення до неї нових галузей економіки, що має прискорити темпи декарбонізації. Як повідомляється, Брюссель планує запровадити квоти на викиди, вироблені автомобільним сектором і при обігріві будівель.
Документ передбачає, що до 2030 року викиди мають скоротитися на 55% в порівнянні з рівнем 1990 року, а до 2050 року їх слід звести до нуля.
Також в ЄС мають намір істотно посилити стандарти викидів для нових автомобілів у наступні 15 років. До 2030 року у нових автомобілів повинен скоротитися викид шкідливих газів на 55 відсотків у порівнянні з 2021 роком. З 2035 року в країнах Євросоюзу планують припинити продаж нових машин з дизельними і бензиновими двигунами. Крім того, пропонується на основних автомагістралях в ЄС через кожні 60 кілометрів побудувати зарядні станції для електромобілів, а через кожні 150 кілометрів – для машин на водневому паливі.
План Єврокомісії має бути затверджений всіма країнами ЄС і Європарламентом. Передбачається, що дискусія щодо документу триватиме не менше одного року.
ЕкоПолітика раніше писала про те, що країни Європейського Союзу продукують 6,4% антропогенних викидів. Своєю чергою українські екоактивісти наголошують на тому, що для подальшого розвитку в площині боротьби з кліматичними змінами та досягнення кліматичної нейтральності Україна потребує фінансової підтримки від держави.
