Дністер і Південний Буг втратять понад 30% води, а Дніпро – 20% — дослідження

Дністер і Південний Буг втратять понад 30% води, а Дніпро – 20% — дослідження shutterstock

Олекса Франко

Від нестачі води потерпатимуть різні галузі економіки

До кінця століття водний стік у Дністрі та в Південному Бузі може знизитися на третину, а в Дніпрі – на 20%. Потрібно зменшувати викиди парникових газів і переходити на чисті джерела енергії вже до середини століття, щоб цьому запобігти.

Такі результати дослідження “Аналіз впливу кліматичних змін на водні ресурси України”, яке презентувала ГО "Екодія" спільно з науковцями.

Дослідники проаналізували, як змінюватимуться річки за двох різних сценаріїв зміни клімату: "м’якого", що передбачає зменшення викидів парникових газів відповідно до Паризької угоди, та "жорсткого", за якого жодних заходів із боротьби із кліматичною кризою не відбудеться.

Результати показують, що до кінця століття в більшості басейнів України річковий стік зменшиться в обох сценаріях:

  • У басейні Дніпра передбачається зниження водного стоку в середньому до -20% (і до 24% влітку), із січня по березень можливе невелике збільшення. 
  • У басейні Західного Бугу стік може зменшитися в середньому від 28% до 30% в усі місяці, крім лютого; найбільше зниження очікується восени (до 32 %). 
  • У басейні Дністра за "жорстким" сценарієм на кінець століття очікується катастрофічне зниження стоку – в окремі місяці до 36-38%.
  • Зменшення водного стоку басейну річки Прип’ять перебуватиме в діапазоні від -12 до -23%, однак зменшення стоку в період літньої межені може сягнути 37%. 
  • У басейні Десни значних змін не прогнозується, а от у січні-березні річковий стік, навпаки, може зрости від 28% до 45%; в інші місяці очікується незначне зменшення стоку. 
  • У басейні Південного Бугу наприкінці століття очікується суттєве зниження середнього річного стоку – до 30 %, а в окремі місяці аж до 45%. 

Від нестачі води потерпатимуть різні галузі економіки. Насамперед її відчує на собі сільське господарство, яке вже нині страждає від посух. Серед вразливих галузей також енергетика та металургія, які сьогодні є найбільшими споживачами води. Постраждає і комунальне господарство – аж до обмеження водопостачання для населення, що зачепить і великі міста. 

"Загалом, дослідження показують, що якщо викиди парникових газів і далі зростатимуть, зменшення водності в річках буде суттєво сильнішим, ніж за “м’яким” сценарієм, що передбачає скорочення викидів. Це ще раз підкреслює, що катастрофічних наслідків можна уникнути, якщо країни ухвалять амбітні цілі зі скорочення викидів парникових газів, перейдуть на відновлювані джерела енергії та будуть зберігати природні екосистеми", – прокоментувала Соф’я Садогурська, експертка з питань зміни клімату ГО "Екодія".

Нагадаємо, що в Організації Об'єднаних Націй попередили, що посуха є глобальною кризою та може стати "наступною пандемією".

Раніше ЕкоПолітика розповідала, яка ситуація з опустелюванням і посухою в Україні та як розв'язують цю проблему.

Читайте також
Мінекономіки оприлюднило довгоочікуваний законопроєкт щодо СТВ: основні положення
Мінекономіки оприлюднило довгоочікуваний законопроєкт щодо СТВ: основні положення

Всі зацікавлені сторони матимуть 30 днів, аби подати свої зауваження до цієї версії нормативно-правового акту

CBAM: Україна шукає компроміс із ЄС щодо металургії в умовах війни
CBAM: Україна шукає компроміс із ЄС щодо металургії в умовах війни

Вітчизняні підприємства вже втрачають клієнтів та мільйонні контракти через запровадження вуглецевого мита ЄС

Європарламент закликав пом'якшити CBAM для України через війну
Європарламент закликав пом'якшити CBAM для України через війну

Виконавча влада ЄС поки це звернення не коментувала

Кейс Мархалівського лісу набув міжнародного розголосу: RFI опублікувало своє розслідування
Кейс Мархалівського лісу набув міжнародного розголосу: RFI опублікувало своє розслідування

Про те, як українська влада із впертістю носорога продовжує гнути свою лінію попри шалений опір громадськості, тепер читатимуть по всьому світу