Куди дівають медичні відходи в Україні? Експерт розкрив подробиці

Куди дівають медичні відходи в Україні? Експерт розкрив подробиці shutterstock.com

Романа Слісар

У питанні утилізації медичних відходів є суттєва проблема – медзаклади їх не сортують

В Україні лише 40% медичних відходів утилізують на спеціальних підприємствах.

Про це розповів В’ячеслав Сьомик, CEO компанії-члена Асоціації управління відходами (АУВ) DSL-2010, передає ProMusor.

За словами фахівця, медичні заклади створюють величезну кількість відходів, котрі несуть ризики хімічних, токсичних, канцерогенних, мутагенних та радіаційних впливів на організм людини і його інфікування. Особливо їх кількість збільшилася через пандемію COVID-2019.

"Сьогодні 40% медичних відходів утилізують на сертифікованих підприємствах. Проте, куди потрапляють інші 60% – це необхідно зрозуміти", – зазначив Сьомик.

Він наголосив, що у питанні утилізації медичних відходів є суттєва проблема – у медзакладах їх не сортують.

“До компаній-утилізаторів по всій країні надходять змішані, а не сортовані, медичні відходи – це шприци, крапельниці, білизна разом із продуктовими відходами та інше. І все в одній тарі. Така форма відходів надмірно перевантажує обладнання. Зараз це особливо гостра тема через їх збільшення, у зв’язку з коронавірусом“, – пояснив експерт.

На його думку, покращити ситуацію зможе низка заходів: прийняття закону 2207-1-д про управління відходами та підзаконних нормативних актів, розробка та затвердження тарифної сітки щодо утилізації небезпечних відходів, перевірка лікарень на дотримання вимог екологічного законодавства, правильне поводження з відходами.

“Медичним закладам слід приділяти більшу увагу саме підрядним організаціям, стежити за їх прозорістю та якістю надання послуг, а не "гнатися" за найнижчою ціною. Адже досвід свідчить, що демпінг на ринку – шлях до стихійного сміттєзвалища та забруднення навколишнього природного середовища“, – наголосив Сьомик.

На його думку, більшість утилізаторів небезпечних відходів – є свідомими учасниками ринку та підстраховують один одного в роботі, адже періодично логістика з’їдає час та ресурси. Однак, відсутність тарифної сітки в рази ускладнює їх роботу.

Раніше ЕкоПолітика писала про те, що не всі пункти прийому сміття приймають від громадян медичні та фармацевтичні відходи – маски, рукавиці, медикаменти.

Читайте також
Уряд схвалив Стратегію розвитку циркулярної економіки до 2035 року
Уряд схвалив Стратегію розвитку циркулярної економіки до 2035 року

Документ охоплює заходи від виробництва біометану до впровадження РВВ для пластику, одягу та акумуляторів

Сотні тонн сміття в Умані: як місто прибирають під час паломництва хасидів
Сотні тонн сміття в Умані: як місто прибирають під час паломництва хасидів

Остаточне прибирання завершиться за півтора-два тижні

Замість переробки — купа пластику: жителі Полтавщини обурені "реалізацією" екопроєкту
Замість переробки — купа пластику: жителі Полтавщини обурені "реалізацією" екопроєкту

Майже третина мільйона пішла на купівлю преса, а за три роки він і досі не підключений

Розклад екобуса на вересень у Львові, Хмельницькому та Полтаві
Розклад екобуса на вересень у Львові, Хмельницькому та Полтаві

Перелік відходів, які приймає спецавто, дещо відрізняється у різних містах