Наратив про потенційну втрату конкурентоспроможності хімічною промисловістю ЄС через високі витрати на енергоносії і конкуренцію з боку Китаю, найімовірніше, сформований під тиском корпорацій. Насправді ж галузь отримала сотні мільярдів євро прибутку, а безкоштовні квоти на викиди в межах системи торгівлі викидами EU ETS є суттєвою державною підтримкою.
Про це свідчить нове дослідження від Корпоративної європейської обсерваторії (CEO) та Європейського екологічного бюро (EEB), про яке написало видання Euronews.
Формування економічного страху
Звіт наглядового органу декларує, що створений у січні Альянс ЄС із критично важливих хімічних речовин (ССА) став фактичним прикриттям для галузевих лобістів. Вони використовують страх перед втратою промислової стійкості Європи як інструмент тиску на владу та інструмент дерегуляції екологічної політики ЄС.
ССА було утворено за схвалення Єврокомісії, яка не врахувала потенційні ризики корпоративного впливу. До складу Альянсу увійшла низка хімічних і нафтогазових гігантів, зокрема BASF, TotalEnergies та Avantium.
Офіційна мета ССА — визначити хімічні речовини та виробничі майданчики, які вважаються "критично важливими" для європейської економіки. У перспективі це мало стати підґрунтям для розблокування мільярдів євро майбутньої держдопомоги.
Наприклад, альянс хімічних промисловців сам визначив перелік речовин, у виробництво яких держави мають інвестувати гроші. Серед них украй шкідливі — бензол, хлор і плавикова кислота, пов’язана з "вічними хімікатами" PFAS, з якими системно борються у Європі.
"З моменту запуску Альянсу стало зрозуміло, що Європейська рада хімічної промисловості (CEFIC) є рушійною силою цієї ініціативи, а промисловий департамент Комісії не стурбований ризиками надмірного впливу корпоративних інтересів на цей процес", — йдеться у звіті CEO-EEB.
Системне спростування
Дослідження виявило, що всі заяви галузі про кризу та екзистенційні ризики не відповідають дійсності. Упродовж десяти останніх років прибутки хімічних компаній становили сотні мільярдів євро.
До того ж хімічна промисловість продовжила користуватися суттєвою держдопомогою у вигляді безкоштовних квот на викиди вуглецю у межах EU ETS. Однак значну частину власного прибутку компанії вирішили не витрачати на модернізацію, натомість розподіливши між акціонерами.
Структурна корпоративна окупація
Саме CEFIC відіграла важливу роль в Антверпенській декларації, яка об’єднала промисловців у заклику до термінових дій зі "спасіння" важкої промисловості ЄС.
Водночас представники CEFIC є заступниками голови групи, яка визначає критичні молекули та місця виробництва, а також головами робочої групи з питань торгівлі.
Наглядові органи пишуть, що це свідчить не просто про лобіювання бізнес-інтересів, а про структурне корпоративне захоплення.
"У мене склалося враження, з огляду на те, як CEFIC представив структуру Керівної ради та робочих груп, що мала бути проведена значна підготовча робота за лаштунками за участю як DG GROW (промислового департаменту Комісії), так і CEFIC. У мене склалося враження, що саме CEFIC керував усім", — сказала Тетяна Сантос, керівниця відділу політики щодо хімічних речовин EEB.
Тобто у ССА саме промисловцям належать ключові керівні посади. Вони визначають порядок денний, керують та виконують технічну частину роботи. Водночас представники екологічних організацій фактично виключені з процесу ухвалення рішень.
ЕкоПолітика також повідомляла, що держави-члени ЄС стають на бік нафтового лобі та США у питаннях регулювання викидів метану. Зусилля спрямовані проти запровадження нових правил з моніторингу та звітності, які мають запрацювати з січня.
