Ситуація зі скидами шахтних вод у Кривому Розі загрожує техногенною екологічною катастрофою. Запобігання цьому потребує комплексних рішень – як технічних, так і фінансових. Для напрацювання створено окрему міжвідомчу робоча група, яка нещодавно зібралася на перше засідання.
Як повідомили у Комітеті з питань екологічної політики та природокористування, до складу групи, окрім парламентарів, увійшли представники Державної екологічної інспекції, Держгеонадр, Держводагентства, Фонду державного майна, самоврядування та бізнесу.
Фінансовий чинник
Проблеми довкола балки Свистунова накопичувалися понад 40 років. Сюди скидають високомінералізовані шахтні води з промислових підприємств Криворізького басейну. Після розбавлення вони потрапляють до басейну річки Інгулець.
Один із найбільших обсягів "важкої" води походить від Криворізького залізорудного комбінату. Проте зараз підприємство перебуває у стадії банкрутства та не може сплачувати за відкачування і скидання вод.
Загалом фінансовий стан ДП "Кривбасшахтозакриття" був важливим фокусом обговорення, особливо питання заборгованості перед ним з боку гірничорудних підприємств.
Шляхи вирішення
Окрім питань стосовно виконання природоохоронного законодавства, дозвільних процедур, ОВД і результатів органів контролю, на засіданні говорили про можливі варіанти вирішення проблеми.
У владі переконані, що запобігти екологічній катастрофі можуть лише комплексні довгострокові рішення. Разові заходи лише відтерміновуватимуть лихо.
Одним із таких рішень може стати фундаментальна зміна поводження з шахтними водами. Після попереднього очищення їх пропонують закачувати через систему спеціальних свердловин у водоносні горизонти, які мають бути глибокими й ізольованими.
Проте цього інструменту буде замало, з огляду на величезні обсяги шахтних вод.
"Ми маємо перейти від реагування на наслідки до формування довгострокової державної політики поводження із шахтними водами. Йдеться про екологічну безпеку басейну річки Інгулець, захист інтересів громад і створення умов для залучення міжнародної підтримки у реалізації сучасних природоохоронних проєктів", — зазначила народна депутатка України Олена Криворучкіна.
Надалі парламентарі обіцяють тримати питання шахтних вод Кривбасу на контролі та шукати ефективніші механізми, які не дозволять допустити техногенної катастрофи.
ЕкоПолітика ще п’ять років тому писала, що у Кривому Розі вивчали зміни технології скидання високомінералізованих вод. Водночас у Держекоінспекції запевняли, що розроблять дорожню карту з оздоровлення річки Інгулець.