Зміна клімату й Україна: як глобальне потепління вже вплинуло на державу

Зміна клімату й Україна: як глобальне потепління вже вплинуло на державу shutterstock
Марія Семенова

В Україні пересихають водойми, а традиційні аграрні регіони втрачають свій потенціал

Глобальне потепління давно перейшло із категорії "жахалок" у сувору реальність, яка вже зараз впливає на погодні умови, водну та пожежну безпеку в екосистемах, врожайність сільськогосподарських земель і самопочуття людей. Зміна клімату безпосередньо стосується всіх українців і загрожує масштабними кризами, якщо вже зараз не вдаватися до термінових дій.

ЕкоПолітика розповідає, у яких сферах життя потепління вже впливає на українців та Україну.

Одразу маємо зазначити, що ключова причина багатьох негативних явищ зміна клімату, яку спровокувало глобальне потепління. Тобто йдеться не лише про зростання температур, а про нестабільність погоди. Проте не варто забувати і людський фактор, який робить ситуацію загрозливішою.

Масштабування пожеж

Пожежі в екосистемах були завжди, проте в останні роки вони стають більш масштабними та руйнівними. Європа, США та Азія почали палати ще на початку травня, що свідчить про рекордно ранній початок сезону лісових пожеж. Ця доля не обійшла і Україну.

Ще 5 травня стало відомо про займання у Мукачівському районі Закарпаття. Локалізувати пожежу вдалося лише 7 травня, залучаючи авіацію ДСНС. За цей час полум’я знищило 75 га території. У Карпатському лісовому офісі напряму заявили полум’я підсилила аномальна посуха.

Величезна пожежа трапилася у Чернігівській області. На початку травня вогонь охопив 2400 га території в межах Єлинського та Тихоновицького лісництв Корюківського надлісництва ДП "Ліси України". Гасіння полум’я ускладнювали атаки ворожих безпілотників, адже катастрофа трапилася неподалік від кордону з росією.

Скріншот відео ДП "Ліси України"

Джерело: скриншот відео ДП "Ліси України"

Кілька днів гасили пожежу на сміттєвому полігоні у Кривому Розі. Токсичний дим отруював місто, а за порушення вимог безпеки прокуратура завела карну справу. Серед імовірних причин ситуації влада називала падіння російського безпілотника та спеку.

Наприкінці червня також найімовірніше через бойові дії загорілися ліси у Чорнобильській зоні відчуження. Рятувальники відзначали, що роботи ускладнює висока температура повітря та відсутність опадів.

Всесвітня організація охорони здоров’я вийшла з тривожними даними — лісові пожежі у Європі стають дедалі частішими й інтенсивнішими. Загалом у ЄС кількість пожеж зросла на 57% порівняно з даними 2022-го.

До слова, за спалювання сухої рослинності в Україні передбачено штрафи: для громадян до 6 120 грн, для посадових осіб до  21 420 грн. Окремо доведеться заплатити за екологічні збитки. У випадку значної шкоди палієві може загрожувати навіть кримінальна відповідальність.

Опустелювання та загроза водній безпеці

На півдні України зараз спостерігаються тривожні процеси експерти говорять про майбутнє опустелювання Одеської, Херсонської, Миколаївської і Запорізької областей.

Першопричина це, звісно, зміна клімату. Однак діяльність людини також пришвидшила цей процес. Зокрема йдеться про знищення росіянами греблі Каховської ГЕС, вирубування дерев у лісосмугах, а також виснажливе для природи землеробство.

sw.dei.gov.ua

Джерело: sw.dei.gov.ua

Говорячи про ймовірне перетворення на пустелю, не можна забувати про дефіцит води. ООН вже проголосила у світі тотальне водне банкрутство.

Владі вже доводиться переходити до рішучіших кроків. Так, придунайські озера Одеської області вирішили примусово наповнити водою, а через різке падіння рівня води у річках Мінекономіки оголосило про обмеження спеціального водокористування для 185 суб’єктів господарювання.

Проте науковці НАН України наголошують для розв’язання водної проблеми у Дніпровському басейні, особливо після зникнення Каховського водосховища, потрібні комплексні заходи.

Джерело: НАН України

Але ця загроза актуальна не лише для півдня. Так, на Хмельниччині висохло найбільше озеро Святе. Розташоване у лісі національного парку "Мале Полісся", воно остаточно втратило воду. На межі висихання і Малий Супій у Київській області.

Суспільне

Джерело: Суспільне

Для розв’язання проблеми експерти закликають до створення окремого водогосподарського органу та критикують законопроєкт № 7577, який мав передати малі й середні річки під виглядом об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних каналів до управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм. Також активісти закликали блокувати законопроєкт № 12384, який віддав би рибному господарству пріоритет у  використанні водних об’єктів.

Удар по аграрному потенціалу України

Через зміну клімату аграрне виробництво вже поступово мігрує на захід України. Впродовж останніх 20-25 років в Україні у середньому потеплішало на 1-1,2°C. Це загрожує півдню втратою своєї першості як овочево-зернового ядра України, а центру кліматичною турбулентністю.

Через вищу вологість та нижчі температури українські виробники будуть вимушені переносити основні потужності на захід. Наприклад, якщо у 2019-2021 рр. на північному заході країни вирощували лише 22% зернових та технічних культур, то у 2024-му цей показник сягнув вже 29%.

Загрози для здоров’я та передчасні смерті

Одразу зазначимо, що Україна не веде окремої статистики загибелі людей через глобальне потепління. Однак це робить Євросоюз, тож можемо сказати, що наслідки і для нас невтішні, навіть якщо їх не відокремлюють в окремий показник.

Лише з 22 по 28 червня у ЄС через спеку зафіксовано понад 10,6 тис. додаткових смертей. 90% летальних випадків припало на людей віком понад 65 років. Смерті найчастіше спричинені тепловим ударом або загостренням хронічних хвороб — респіраторних чи серцево-судинних.

shutterstock

Джерело: shutterstock

Спека також посилює вплив забруднення на людський організм. Зокрема теплова хвиля створює своєрідний купол високого тиску, який не дає розсіюватися токсичним речовинам, тож вони тримаються ближче до поверхні землі. Водночас інтенсивне сонячне випромінювання слугує каталізатором для хімічних реакцій. Це прискорює утворення озону, який є основним інгредієнтом смогу.

Україна потребує термінових рішень для виправлення ситуації від удосконалення управління водними ресурсами до кліматичного озеленення міст. Про останнє розкажемо в одному з наступних матеріалів.

Читайте також
Ідеального кандидата щодо НСТВ немає: думки експертів стосовно запропонованих законопроєктів
Ідеального кандидата щодо НСТВ немає: думки експертів стосовно запропонованих законопроєктів

Спойлер: єдиного фаворита у експертів немає, а ось перелік необхідних доопрацювань виявився доволі одностайним

СТВ в Україні: детальний аналіз всіх законопроєктів без зайвих слів
СТВ в Україні: детальний аналіз всіх законопроєктів без зайвих слів

Чотири законопроєкти, один вуглецевий ринок і мільярди майбутніх надходжень: розбираємо, хто на що претендує

Евакуація туристів, зупинка АЕС, річки, якими ходять пішки: огляд катастроф ЄС
Евакуація туристів, зупинка АЕС, річки, якими ходять пішки: огляд катастроф ЄС

Посуха та лісові пожежі продовжують тероризувати країни

Навмисні підпали сміття замість управління відходами: оштрафували одну з громад Буковини
Навмисні підпали сміття замість управління відходами: оштрафували одну з громад Буковини

Екоінспекція помітила ознаки цілеспрямованого підпалу, але влада все скидає на невідомих місцевих мешканців