Після 18-годинних переговорів екоміністри країн ЄС таки досягнули компромісу щодо спільної кліматичної цілі. Скорочення викидів планують на рівні 90% до 2040 року порівняно з рівнем 1990-го.
Проте, як повідомляє Reuters, умови угоди довелося послабити під тиском окремих країн.
Вимушені поступки
Уперше до кліматичної цілі додали міжнародні квотування СО2. У такий спосіб членам ЄС дозволили використовувати вуглецеві кредити з країн, які розвиваються. Обсяг – до 5%. Тобто фактично скорочення викидів у самій Європі може послабитися до 85% замість визначених 90%.
Серед інших послаблень – відтермінування запуску вуглецевого ринку ЄС до 2028 року.
"Ми працювали над тим, щоб забезпечити комфорт, якого можна досягти у такий спосіб, щоб зберегти конкурентоспроможність, соціальний баланс і безпеку", – цитує видання Міністра клімату Данії Ларса Аагарда.
Інші пріоритети
Низка країн виступила проти кліматичної мети на 2040 рік, зокрема Польща, Італія та Чехія. Вони виходять передусім із потреби збереження стійкості національних економік. За словами представників урядів, їхні виробники мають вистояти у протистоянні з китайським імпортом, тарифами Білого дому та високими цінами на енергоносії.
Як наголошують у Reuters, кліматичні амбіції ЄС викликають скепсис в окремих держав, які мають враховувати ще й пріоритети економіки й оборони.
Раніше ЕкоПолітика писала, що США не відправлятимуть високопосадовців на СОР30, а Китай недостатньо докладається до глобальних екологічних зусиль. Тож роль Європи у протидії кліматичним змінам лишається вирішальною.
