Майбутнє не будується словами. І “зелена відбудова” не станеться без зелених рішень – а не зелених декорацій. До прикладу, скільки ще небезпечних, інфікованих медичних відходів опиниться в посадках, підпалюватиметься на звалищах чи закопуватиметься “тимчасово”?
Утворювачі? Це зручно. Але вони працюють, рятують, лікують, виробляють. А от держава мала створити систему — і не створила. Замість політики — відписки. Замість контролю — кругова порука.
Замість інфраструктури — руїна, яку дехто називає “реформою”. І поки чиновники грають у “зелену відбудову”, реальність тоне в токсичних відходах. Це не екологічна політика. Це державна байдужість, що руйнує нашу країну. Фасадна екологія, як фасадна відбудова.
Хтось має сказати це вголос: зелене майбутнє не настане від гасел. Його треба побудувати — руками, законами, правилами і людьми, які розуміють, що роблять. От саме ця фасадність руйнує ще й довіру та престиж професії.
