Опале листя в Кривому Розі є безпечними відходами, але за певних умов несе ризики забруднення. Зокрема, сполуки важких металів, що містяться в листі, можуть завдавати шкоди здоров'ю й непомітно скорочувати тривалість життя містян.
Результати “Дослідження місцевих політик сталого поводження з опалим листям”, яке провели вчені з наукової спільноти #ECODIIT Максим Сорока та Юлія Зеленько, оприлюднили екоактивісти з громадської організації "Досить труїти Кривий Ріг".
На різних територіях у Кривому Розі відібрали 15 проб опалого листя. Результати показали, що вміст сполук важких металів у ньому коливається в дуже широких межах і залежить від низки факторів.
- наявність джерела забруднення (промислового, зокрема);
- характер зони зелених насаджень;
- видове походження опалого листя.
У кожній пробі, після усереднення було визначено вміст різних форм сполук важких металів: Fe (залізо), Mn (марганець), Pb (свинець), Cd (кадмій), Zn (цинк), Ni (нікель), Cu (мідь) та Co (кобальт). Вміст цих сполук не перевищував допустимих значень, що висуваються до відходів для оцінки їх класу небезпеки для здоров’я населення.
"Використовуючи термінологію Державних санітарних норм, усі досліджувані проби опалого листя з Кривого Рогу треба віднести до малонебезпечних відходів IV класу, які, зокрема, можуть зберігатися відкрито у вигляді конусоподібної купи. Формально ці відходи без негативних екологічних наслідків можуть бути об’єднані з побутовими в місцях захоронення останніх. Або їх можна використовувати як ізолюючий матеріал і для різних планувальних робіт під час освоєння територій, або для виробництва корисних продуктів і матеріалів", – йдеться в опублікованій доповіді.
Науковці поставили додатковий експеримент: згруповані проби опалого листя піддали інтенсивному перегниванню у штучних умовах (вологість понад 80 %, температурний режим 20…25 С). У результаті виявили, що процес перегнивання опалого листя супроводжується виділенням різноманітних сполук та закисленням середовища. Огляд сучасних досліджень показав, що із закисленням ґрунту збільшується кількість рухомих форм сполук металів, які можуть мігрувати у ґрунтові води та живі організми.
Результати досліджень свідчать, що у процесі перегнивання опалого листя зон зелених насаджень Кривого Рогу різко збільшується відносна кількість рухомих форм сполук важких металів. Фактично природне перегнивання збільшує міграційну активність важких металів у декілька разів:
- нікелю (Ni) – у 22 рази;
- свинцю (Pb) – у 18 разів;
- кадмію (Cd), цинку (Zn), міді (Cu) та кобальту (Co) – у 5–8 разів.
Аналіз даних під час модельного експерименту зі спалювання опалого листя в сухому та зволоженому стані показав, що в зоні спалювання відбувається значне локальне забруднення атмосферного повітря. Навіть на великих відстанях від "палаючої купи" (50–200 м) спостерігається значне перевищення вмісту забруднювальних речовин порівняно з гранично допустимою разовою концентрацією.
Перевищення безпечних рівнів зафіксували: діоксид азоту (NO2) у 5,2 раза; оцтовий ангідрид та оцтова кислота до 6,5 раза; феноли до 2,2 раза; формальдегід та ацетон до 1,2 раза; суспендовані речовини до 2,9 раза.
За результатами дослідження встановлено, що сполуки важких металів у опалому листі можуть накопичуватися, трансформуватися та забруднювати не тільки ґрунти, а також ґрунтові води та атмосферне повітря. Окремої уваги потребує проблема попелу, який утворюється внаслідок спалювання опалого листя. Він містить мінералізовані сполуки важких металів, які у вигляді дрібнодисперсних часточок розвіюються та забруднюють атмосферне повітря.
Науковці також встановили вплив на здоров’я людини від спалювання листя. Вони дійшли до висновку, що одна година вдихання диму від купи з листя забирає приблизно 1 год і 10 хвилин життя. А вдихання диму одну годину в рік протягом 60 років скоротить вік людини на три дні.
Результати досліджень дають змогу зробити декілька висновків:
1) Опале листя, зібране з територій промислових агломерацій, містить сполуки важких металів: залізо, марганець, свинець, кадмій, цинк, нікель, мідь та кобальт.
2) У момент утворення опале листя усіх досліджуваних зон зелених насаджень Кривого Рогу відповідає критеріям екологічної безпеки; вміст сполук важких металів у опалому листі, в період його утворення, не перевищує граничних рівнів екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки. Тому його можна розглядати як потенційну сировину для виготовлення різноманітних продуктів та матеріалів.
3) У процесі перегнивання змінюється хімічна реакція середовища опалого листя – зменшується значення рН. Унаслідок цього процесу сполуки важких металів, що містяться у ньому, збільшують свою рухомість та здатність до міграції у навколишньому середовищі.
4) Опале листя, зібране з територій промислових агломерацій, може локально накопичувати сполуки важких металів та в наслідок перегнивання стати джерелом вторинного забруднення ґрунтів та ґрунтових вод. Враховуючи це, необхідно шукати раціональні способи збору та поводження з опалим листям промислових агломерацій. Адже додавання певних реагентів чи створення певного середовища може зменшити ризик забруднення.
Дослідження здійснено в межах проєкту "Золото під ногами – Дослідження раціональних практик поводження з опалим листям", що належить до Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом "Відродження" за фінансової підтримки Швеції.
Раніше ЕкоПолітика розповідала про те, що соцопитування показало, за якої умови криворіжці готові відмовитися від спалення листя.
