Андрій Конеченков є головою Правління Української вітроенергетичної асоціації, найбільшої професійної асоціації в галузі відновлюваної енергетики України, та віцепрезидентом Всесвітньої вітроенергетичної асоціації.
ЕкоПолітика зустрілася з ним, щоб дізнатися, що нині відбувається в цьому секторі вітроенергетики у світі та Україні, які є проблеми та шляхи їх розв'язання — нас цікавили проєкти членів асоціації в нашій країні.
Про все це — читайте в першій частині інтерв'ю з паном Андрієм.
- Розпочнемо з тенденцій. Що відбувається у вітровій енергетиці у світі?
Сьогодні встановлена потужність вітроенергетики у світі становить 774 ГВт, отже, всі вітроелектростанції світу виробляють близько 7% електроенергії. За даними BloombergNEF, 2020 року девелопери ввели в експлуатацію близько 96,7 ГВт вітрових потужностей, і це був справжній стрибок, черговий річний рекорд. Адже за останні 5 років щорічно вводилось в експлуатацію не більш як 40-60 ГВт, а тут – 96,7 ГВт! Лідери – Китай, США, а після цього – країни ЄС. Вітроенергетику сьогодні навіть розглядають як справжні "ліки"…
- Навіть так, а чому?
Вони лікують від страшної "хвороби" – зміни клімату, а віднедавна ще й вважається дієвим інструментом економічного відновлення від наслідків пандемії COVID-19. Усе, що спричиняє зміну клімату пов’язують із викидами парникових газів, перш за все вуглецевими, забрудненням навколишнього середовища, спустошенням водних ресурсів. А вітроенергетика, як сектор ВДЕ, дає змогу виробляти електроенергію з нульовими викидами. Окрім того, вітрова електростанція, на відміну від станцій на викопному паливі, абсолютно не потребує використання води, що також є не менш важливо для сучасного світу. Тому це — інструмент, який може зупинити глобальне потепління та генерувати чисту енергію й забезпечити нас і наших дітей чистим повітрям.
Джерело: УВЕА
- Ці аргументи приймаються, а що нині відбувається в Україні?
В Україні відбувається купа незрозумілих речей. Подивімося на ринок електроенергії, який стартував два роки тому. Він же збалансовано не працює! Нині це три основні проблеми.
Перша – бажання олігархів отримати дешеву електроенергію, не зважаючи на реальну ціну, для того щоб забезпечувати свої підприємства дешевою сировиною та продавати продукцію за кордон.
Друга – протистояння з традиційною енергетикою, що використовує вугілля та ядерне паливо та представники якої постійно поширюють маніпулятивну, а інколи й узагалі фейкову, інформацію про відновлювані джерела енергії. Ніхто з представників цієї генерації не підтримує переходу на ВДЕ.
Ну, і третя проблема – політичний тиск на "зелену" енергетику.
- Так, а чому це сталося?
Якщо подивитися на виконання Національного плану дій до 2020 року, то в нас введених потужностей сонячної енергетики втричі більше, ніж затверджено цим планом, а вітроелектростанцій введено в експлуатацію 50%, тобто план частково виконаний, а от об’єкти малої гідроенергетики та біоенергетики не виконали свого плану взагалі.
Пам’ятаємо 2009 рік, коли через тиск Андрія Клюєва парламент ухвалив окремі диференційовані тарифи на кожний вид енергії з ВДЕ. На сонячну генерацію – 45 євроцентів за кВт*годину, на вітер – 11,3 євроцента за кВт*годину, на біомасу – 12,5 євроцента за кВт*годину. Тобто вийшло, що тариф на сонячну енергетику був учетверо вищий за тарифи на інші види генерації з ВДЕ. Звичайно, що всі оперативно розпочали проєкти сонячних електростанцій, оскільки це було вигідно, проте стратегічно абсолютно непродумано.
Джерело: УВЕА
Такий перекіс у тарифі, а згодом і в потужності, призвів фактично до колапсу на ринку електроенергії, який відчувається і сьогодні. Про це, до речі, не раз попереджали західні інвестори, адже ні енергетична система, ні населення не готові до такої незбалансованості.
У цій ситуації незрозуміло, як спрацював оператор системи передач "Укренерго", який, незважаючи на колосальну кількість сонячних проєктів, продовжував видавати їм технічні умови на під'єднання до електромережі.
- Але "Укренерго" не раз пояснював, що законодавчо він не мав права не погоджувати технічних умов...
З одного боку, це так, а з іншого – вони ж відповідають за стабільну роботу енергетичних мереж. Вони мали не просто попередити, а кричати та бити на сполох, що треба терміново щось змінювати через величезне навантаження на енергосистему.
Зрозумійте, інвестор зайшов на привабливі тарифи, закріплені законодавством, будує електростанцію, та згодом за поставлену електроенергію йому перестають платити й накопичений борг обіцяють повернути, проте незрозуміло, коли й коштом чого. Такий інвестор втрачає інвестиції та вимушений звернутися до арбітражних судів, рішення яких будуть не на користь держави.
Ба більше, нині диспетчери “Укренерго” починають обмежувати генерацію із сонця та вітру. Так, такі обмеження в межах закону буде компенсовано, проте й це сьогодні непросто. За обмеження, які були в 2019-2020 роках, з виробниками не розраховувалися.
- Але сьогодні в Україні тарифи на вітер в кілька разів вищі, ніж, наприклад, у Німеччині?
Це відверта неправда. Ось Австрія – “зелений” тариф на вітер – 8,8 євроцента за 1 кВт*год. У нас із 2020 року “зелений тариф” — 8,82 євроцента за 1 кВт*год. Тобто майже однаково. Ціна на електроенергію в Німеччині на аукціоні з вітру становить 5,6–6 євроцентів за 1 кВт*год. Якби в нас запровадили аукціони, то вони також дали б нижчу ціну. Некоректно порівнювати розмір "зеленого" тарифу з ціною на аукціоні. Багато країн світу перейшли від “зеленого” тарифу до аукціонів саме задля зниження ціни.
- Ваша Асоціація виступала за підписання Меморандуму, який знижує тарифи? Чому?
Коли йшлося про тариф для сонячних станцій на рівні 45 євроцентів за 1 кВт*год, ми критикували такий тариф. Парламент мав своєчасно скорегувати тарифи, насамперед для сонячної енергетики, з огляду на різке здешевлення технологій. Після восьми місячних переговорів у межах медіації виробники електроенергії коштом енергії вітру погодилися на зменшення тарифів на 7,5% для проєктів, введених в експлуатацію в період із 2014-го по 2019 рік, а для нових проєктів із 2020 року — на 2,5%. Тому сьогодні тариф на вітер — 8,8 євроцента за кВт*год, а не 9,2 євроцента, як було раніше. Ми пішли на зменшення для врегулювання фінансової ситуації на ринку, стабілізації оплати за вироблену електроенергію.
Джерело: УВЕА
- А "зелені" аукціони врятують ситуацію?
Аукціони зроблять ринок більш конкурентним. Вони врегулюють як питання щодо розміру тарифів, так і розуміння того, скільки ми надалі можемо будувати об’єктів ВДЕ. Коли Міненерго та Держенергоефективності надавали свої пропозиції щодо квот на аукціони, вони прив’язувалися до стратегії до 2035 року – 25% на відновлювані джерела енергії, половина з яких – велика гідроенергетика, 12,5% — сонце, вітер і біоенергетика, але вони не врахували, що закон 2019 року передбачив можливість, якщо отримати дозвіл на будівництво й укласти договір на продаж електроенергії (prePPA) з ГарПоком до кінця 2019 року, то можна отримати "зелений" тариф. Ось що сталося у вітроенергетичному секторі: наприкінці 2019 року дозвіл на будівництво отримали проєкти загальною потужністю 5,6 ГВт.
Нині Міністерство енергетики презентувало квоти та графік проведення аукціону на 2021 рік. Перший аукціон для вітрових проєктів має відбутися вже в червні. Проблема в тому, що, по-перше, сьогодні досі незрозуміло, чи відбудуться взагалі ці аукціони, уряд поставив це питання на паузу. і, по-друге, презентовані Міністерством енергетики квоти відверто мізерні — на весь 2021 рік анонсовано тільки 150 МВт, порівняно з європейськими масштабами. Тому відповідь на ваше запитання — однозначно так. Але сьогодні все зависло в повітрі, а інвестори вже втомилися перебувати в підвішеному стані.
Джерело: УВЕА
Незабаром на сайті ЕкоПолітика вийде друга частина інтерв'ю з Андрієм Конеченковим, з якої ви дізнаєтеся про те, чому замерзли вітрогенератори Техасу взимку та що ж насправді призвело до масштабного блек-ауту в США.
