ЕкоПолітика проаналізувала основні положення законопроєкту №11355 “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, прийнятого Верховною Радою у першому читанні.
Ознайомитися з повною версією документа можна у картці законопроєкту на сайті парламенту.
Три найголовніших нововведення законопроєкту про промислове забруднення:
- Об'єднання природоохоронних дозволів в один — інтегрований.
- Введення НДТМ (найкращих доступних технологій і методів управління).
- Створення реєстру підприємств, які повинні отримувати інтегрований дозвіл.
Метою законопроєкту є встановлення правових та організаційних засад запобігання, зменшення та контролю промислового забруднення для забезпечення захисту довкілля та конституційних прав на безпечне для життя і здоров'я довкілля шляхом впровадження інтегрованого довкіллєвого дозволу, визначення видів діяльності, які вимагають отримання такого дозволу, вимог щодо обов’язкового застосування найкращих доступних технологій та методів управління, моніторингу викидів та контролю дотримання умов інтегрованого довкіллєвого дозволу.
"У рамках імплементації положень Директиви 2010/75/ЄС обов’язковим є застосування суб’єктами господарювання найкращих доступних технологій та методів управління і досягнення встановлених відповідно до них гранично допустимих обсягів забруднення. В Україні немає розроблених нормативно-правових актів, що встановлюють перелік найкращих доступних технологій та методів управління для регулювання окремих видів діяльності, а гранично допустимі концентрації та гранично допустимі скиди забруднюючих речовин не відповідають значенням Директиви 2010/75/ЄС", – зазначається у пояснювальній записці.
Наразі система дозволів у сфері охорони навколишнього природного середовища заснована на покомпонентному підході до регулювання впливу на навколишнє природне середовище, що не дає змоги враховувати кумулятивний вплив, що здійснює суб’єкт господарювання на навколишнє природне середовище, частково залишаючи поза увагою питання, пов’язані з охороною ґрунтів та забрудненням підземних вод, ефективним споживанням енергії та сировини, умовами виведення з експлуатації та відновленням території промислового майданчика до безпечного екологічного стану. Тому й виникла потреба у запровадженні інтегрованого довкіллєвого дозволу.
Проєктом Закону визначаються:
- основні вимоги до інтегрованого довкіллєвого дозволу;
- перелік видів діяльності, які вимагають його отримання;
- процедура видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу;
- підстави відмови у видачі;
- підстави та порядок анулювання;
- підстави та порядок внесення змін до інтегрованого довкіллєвого дозволу;
- вимоги до реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволі;
- особливості моніторингу викидів та контролю суб’єктів господарювання, які отримали інтегрований довкіллєвий дозвіл.
Проєктом Закону передбачається, що прогнозована кількість суб’єктів господарювання, на яких поширюватиметься ця норма, становить близько 3500.
До основних положень законопроєкту також належать такі:
- строк дії інтегрованого довкіллєвого дозволу необмежений;
- за видачу інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього) справляється плата у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;
- інтегрований довкіллєвий дозвіл або рішення про відмову у його видачі видається протягом 30 робочих днів з дня завершення розгляду заяви про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу (внесення змін до нього) та доданих до неї документів компетентними органами;
- дозвільний орган визначає гранично допустимі викиди, за яких за нормальних умов експлуатації установки викиди не перевищуватимуть нормативів гранично допустимих викидів, визначених у висновках найкращих доступних технологій та методів управління;
- в умовах інтегрованого довкіллєвого дозволу визначаються вимоги щодо встановлення та функціонування автоматизованого обладнання для моніторингу викидів у порядку та випадках, передбачених висновками найкращих доступних технологій та методів управління і екологічними нормативами;
- передбачене створення Єдиного державного реєстру інтегрованих довкіллєвих дозволів, доступ до якого забезпечуються через електронний кабінет користувача Реєстру, адресну розсилку та вебпортал Реєстру;
- фінансування заходів з впровадження операторами установок найкращих доступних технологій та методів управління здійснюється суб’єктами господарювання за рахунок власних коштів, державної допомоги, міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством;
- оператори установок, що вводяться в експлуатацію вперше протягом 12 місяців з дня набрання чинності цим Законом, подають заяву про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу не пізніше ніж через три місяці з дня набрання чинності цим Законом;
- висновки найкращих доступних технологій та методів управління, передбачені статтею 311 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" застосовуються не раніше ніж через 4 роки з дня припинення або скасування воєнного стану;
- оператори установок, що мають намір вивести установку з експлуатації після набрання чинності цим Законом, додають до заяви про отримання інтегрованого довкіллєвого дозволу заяву про зобов’язання щодо виведення установки з експлуатації із зазначенням обґрунтування та підстав для визначення кінцевого строку експлуатації установки, який не може перевищувати 10 років з дня набрання чинності цим Законом.
Тим часом представники бізнес-спільноти критично висловились щодо цього законопроєкту. Вони зазначили, що нереально змінити сферу управління промисловим забрудненням тільки прийняттям рамкового закону без конкретного визначення механізмів його реалізації та джерел фінансування заходів із екомодернізації. Підприємці також наголосили, що неможливо змусити бізнес інвестувати у щось – держава має створити умови, які сприятимуть інвестиціям. Вони порекомендували наслідувати європейський шлях у впровадженні НДТМ, коли у ЄС системна підтримка інвестиціями і технологіями протягом 30 років забезпечила часткове впровадження найкращих доступних технологій.
Так, фахівці Асоціації професіоналів довкілля (PAEW) звернулися до депутатів Верховної Ради та вказали на норми, які створюють високі ризики неможливості виконання підприємствами відповідних вимог законопроєкту на практиці.
Члени Національної Асоціації добувної промисловості України попросили народних обранців внести зміни у законопроєкт "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" №11355 і врахувати три критичних зауваження галузі та поточну економічну ситуацію в країні.
ЕкоПолітика також проаналізувала законопроєкт та виявила в ньому недоліки, які можуть призвести до закриття частини підприємств та до колапсу в дозвільній системі.
Нагадаємо, що 20 червня Верховна Рада України ухвалила за основу проєкт Закону “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” №11355. Він виявився практично ідентичним євроінтеграційному законопроєкту №6004-д “Про забезпечення конституційних прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля”, для прийняття якого народним обранцям 19 червня не вистачило лише одного (!) голосу.
