Проєкт Закону № 3091 "Про державний екологічний контроль" викликає дуже серйозне занепокоєння у всіх без винятку промислових галузей, оскільки його реалізація призведе до зростання додаткового тиску на бізнес, підвищення корупційних ризиків і порушення балансу прав та обов’язків між бізнесом і контролювальним органом.
Проєкт не може бути ухвалений у поточному вигляді й повинен бути доопрацьований. Про це йдеться у відкритому листі до голови Верховної Ради Дмитра Разумкова, а також до голів депутатських фракцій і керівників профільних комітетів і відомства, який є в розпорядженні редакції "ГОРДОН".
Лист підписали представники майже всіх промислових галузей: ОП "Укрметалургпром", Федерації металургів України, асоціації "Укрцемент", НПА "Укркокс", Української асоціації виробників феросплавів та іншої електрометалургійної продукції "УкрФА", Союзу хіміків України та АПСП "Скло України".
Промисловці нагадують, що спочатку метою законопроєкту було створення узгодженого правового поля, яке регулюватиме порядок перевірок, але нова версія документа фактично встановлює повністю новий, відмінний від базових принципів й основ механізм контролю у сфері екології.
"Положення законопроєкту спрощують процедуру проведення контрольних заходів і нівелюють чинні запобіжники, що спрямовані на захист від імовірного зловживання контролювальними органами своїми повноваженнями", – ідеться в листі.
Зокрема, застосування такої підстави, як "звернення фізичної особи", згідно з новим проєктом закону, не вимагатиме належного документального підтвердження та обґрунтування, а фізична особа не буде нести відповідальність за необґрунтоване звернення.
Водночас позапланові перевірки за зверненням фізичних осіб, органів місцевого самоврядування та громадських організацій пропонують проводити без будь-якого узгодження з іншими органами державної влади та без належної перевірки обґрунтованості підстав для таких перевірок.
"Отже, є очевидною побудова зручною корупційної схеми. За нею інспектор Державної екологічної інспекції (ДЕІ) працює разом із фізичною особою, яка, за вказівкою інспектора, звертається з повідомленням про порушення екологічного законодавства конкретним підприємством. А в поєднанні зі значними розмірами штрафів і безумовним зобов'язанням суб'єктів господарювання допускати інспекторів до перевірок це стає безвідмовним способом тероризування суб'єктів господарювання", – попереджають промисловці.
Раніше ЕкоПолітика писала, що екологиня Людмила Циганок заявила, що Україна зосереджена на контролі підприємств на предмет дотримання екологічного законодавства замість того, щоб впровадити реальні стимули та джерела фінансування модернізації бізнесу, як заведено в Європі.
