Fit for 55: Європарламент ухвалив ключові закони для скорочення викидів парникових газів

Fit for 55: Європарламент ухвалив ключові закони для скорочення викидів парникових газів shutterstock
Катерина Бєлоусова

CBAM буде поступово вводитися з 2026 до 2034 року з тією ж швидкістю, що й скасування безкоштовних квот

Депутати Європарламенту у вівторок, 18 квітня, схвалили угоди щодо реформи системи торгівлі викидами (ETS), механізму регулювання вуглецевих кордонів (CBAM) та створення соціального кліматичного фонду (SCF).

Ці ключові законодавчі акти є частиною пакета Fit for 55, який покликаний скоротити викиди парникових газів щонайменше на 55% до 2030 року від рівня 1990 року, йдеться на сайті Європарламенту.

ETS

Зазначається, що реформу системи торгівлі викидами підтримали 413 євродепутатів, проти виступили 167, а 57 – утрималися.

“Це підвищує амбіції ETS, оскільки викиди парникових газів у секторах ETS мають бути скорочені на 62% до 2030 року порівняно з рівнем 2005 року”, – йдеться у повідомленні.

У пресслужбі підкреслили, реформа скасовує безкоштовні квоти на викиди для компаній з 2026 до 2034 року. Також створюється окремо нова ETS II, яка охоплюватиме викиди від автомобільного транспорту та при обігріві будівель, до 2027 року або 2028, якщо ціни на енергоносії будуть надзвичайно високими.

В повідомленні додали, що нова система ETS також охоплюватиме викиди морського сектору. Окрім того, євродепутати проголосували за перегляд ETS для авіації. Це призведе до поступового скасування безкоштовних дозволів для авіаційного сектору до 2026 року та сприятиме використанню екологічно чистого авіаційного палива.

CBAM

Зазначається, що за вуглецеве мито проголосували 487 євродепутатів, проти – 81, утрималися – 75. CBAM покликаний стимулювати країни, що не входять в ЄС, посилювати свої кліматичні амбіції та запобігти перенесенню виробництва в країни з менш жорсткими екологічними законами. 

CBAM поширюватиметься на товари:

  • залізо;
  • сталь;
  • цемент;
  • алюміній;
  • добрива;
  • електроенергію;
  • водень;
  • непрямі викиди за певних умов. 

В пресслужбі пояснили, що імпортери цих товарів повинні будуть сплатити будь-яку різницю в ціні між ціною за викиди вуглецю, що сплачена в країні виробництва, і ціною квот на викиди вуглецю в ETS. СВАМ будуть вводити поступово з 2026 до 2034 року з тією ж швидкістю, що й скасування безкоштовних квот.

Соціальний кліматичний фонд

В повідомленні розповіли, що соціальний кліматичний фонд буде створений у 2026 році. Він гарантуватиме справедливий та соціально-інклюзивний кліматичний перехід. Створення SCF підтримали 521 євродепутатів, проти виступили 75, а 43 – утрималися.

Зазначається, що Фонд фінансуватимуть з аукціону дозволів ETS II (до €65 млрд),  а додаткові 25% покриватимуться за рахунок національних ресурсів, що, за оцінками, становитиме €86,7 млрд.

“Від цього виграють уразливі домогосподарства, мікропідприємства та користувачі транспорту, які особливо постраждали від енергетичної та транспортної бідності”, – підкреслили в пресслужбі.

Зазначається, що тексти документів мають бути офіційно схвалені Радою ЄС, перш ніж будуть опубліковані в Офіційному журналі та набудуть чинності через 20 днів.

Нагадаємо, ЄС наблизився до своїх кліматичних цілей до 2030 року завдяки змінам в системі торгівлі викидами блоку (EU ETS), а також механізмі коригування вуглецевих кордонів (CBAM).

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, Міжнародний валютний фонд (МВФ) наполягає, що оподаткування викидів вуглецю є найбільш ефективним інструментом для обмеження використання викопного палива і пов’язаних з ними викидів СО2.

Читайте також
Хронологія законотворчих ініціатив щодо НСТВ: ключові моменти всіх законопроєктів
Хронологія законотворчих ініціатив щодо НСТВ: ключові моменти всіх законопроєктів

Чиновники та депутати пропонують різні відповіді на два ключових питання: скільки підприємствам доведеться платити за викиди та хто отримає зібрані багатомільярдні ресурси

Україні потрібна прозора НСТВ, яка підтримає декарбонізацію підприємств — ЕВА
Україні потрібна прозора НСТВ, яка підтримає декарбонізацію підприємств — ЕВА

Бізнес переконаний, що система потребує окремого фонду для фінансування низьковуглецевих проєктів

Український бізнес не підтримує законопроєкт щодо НСТВ: зауваження від ЕВА
Український бізнес не підтримує законопроєкт щодо НСТВ: зауваження від ЕВА

Промисловці стурбовані заниженою підтримкою декарбонізації та ризиками подвійного вуглецевого оподаткування

Наче нічого й не було: із сайту Мінекономіки зник законопроєкт щодо НСТВ
Наче нічого й не було: із сайту Мінекономіки зник законопроєкт щодо НСТВ

Паралельно одну з версій навіть без розгляду вже показують парламентським комітетам