Експерти назвали 3 причини, через які війна в Україні вимагає переосмислення запланованого в ЄС механізм коригування вуглецевих кордонів (CBAM).
Кроком вперед є коригування викидів вуглецю на основі акцизного збору, також відомого як кліматичний внесок, повідомляє EURACTIV.
Про це заявили Карстен Нойхофф, керівник відділу кліматичних досліджень Німецького інституту економічних досліджень і професор економіки Берлінського технічного університету та Андреас Голдтау, директор Школи публічної політики Віллі Брандта, професор Ерфуртського університету та керівник дослідницької групи в Інституті передових досліджень сталого розвитку в Потсдамі.
Вони зазначили, що ЄС обрав десятирічне поетапне запровадження податку на викиди вуглецю з 2026 року, про що наразі ведуться переговори між країнами ЄС та Європейським парламентом. Це загрожує затягуванням ефективного ціноутворення на CO2 та повного переходу промисловості.
- Сталь, цемент або добрива, які споживаються в Європі, в основному надходять з росії, України та Туреччини.
Торгівля з росією впала, і, можливо, назавжди. Туреччина може знадобитися для страхування геополітичних амбіцій рф. Україна потребує кооперації, економічної стабілізації та реконструкції промисловості.
- Країни, що розвиваються, зволікають з економічними санкціями проти росії.
Це підтверджує глибокі застереження цих країн щодо торговельних заходів, якщо вони використовуються в неторгівельних цілях, незалежно від того, чи пов’язані вони з кліматичними цілями чи геополітичними планами.
- Розробка CBAM, щоб змусити Індію, Бразилію, Індонезію чи Південну Африку прийняти внутрішні моделі ціноутворення на викиди вуглецю, може свідчити про зростаючу репутацію податку як прихованого "зеленого протекціонізму".
“Оскільки роз’єднання між Заходом, Китаєм і Росією наближається, Європа повинна тримати на своєму боці країни з економікою, що розвивається, щоб підтримувати амбітний кліматичний план. Необхідно розумно обирати інструменти”, – йдеться в матеріалі.
Для того, щоб ціна на вуглець працювала та скорочувала промислові викиди ЄС, знадобиться коригування меж вуглецю. Однак Брюссель повинен відмовитися від ідеї розробки CBAM для поширення ціноутворення на вуглець у всьому світі.
Натомість торговим партнерам слід залишити вибір інструментів, які вони вважають найбільш підходящими для декарбонізації своїх економік. На підтримку останнього ЄС може і повинен зробити відчутні та амбітні пропозиції.
Фінансування клімату, засноване на двосторонньому співробітництві, яке зараз розвивається з Південною Африкою чи Індією, є центральним у цій підтримці.
Доходи від CBAM можна перенаправити, щоб допомогти економікам, що розвиваються, озеленити свою промислову базу. В Україні це має стати основою “зеленого” плану Маршалла та підтримати її шлях до післявоєнної низьковуглецевої економіки.
Замість вимірювання викидів CO2 у країні походження, кліматичний внесок базувався б на стандартизованих значеннях інтенсивності викидів, які однаково застосовувалися до внутрішніх та імпортних матеріалів, таких як сталь, цемент або пластик.
Він також охоплює основні матеріали як частину виготовленої продукції.
Експерти пояснили, що така практика застосовується інших підакцизних товарів (наприклад, алкоголю, тютюну, енергоносіїв). Мито може бути скасовано при експорті матеріалів, а також у складі виготовленої продукції.
CBAM, заснований на кліматичному внеску, створює чіткий стимул для кліматично нейтрального виробництва. Сектор основних матеріалів залишається предметом торгівлі квотами на викиди, але в перехідний період до кліматичної нейтральності залишатимуться безкоштовні квоти.
Однак останнє буде надано лише компаніям, які впроваджують надійні стратегії щодо декарбонізації. Таким чином ціна CO2 в ЄС залишається ефективним, центральним чинником скорочення викидів в ЄС без ризику витоку вуглецю, а промисловість позбавляється від подвійних зборів.
У рамках оцінки впливу Європейська комісія вже перевірила CBAM на основі акцизного збору як можливий варіант розробки. Тепер вона має вибрати це як частину спільної дипломатії “Зеленої” угоди.
“ЄС може проявити лідерство завдяки непохитній підтримці амбітних третіх країн і залишити їхнім відповідним урядам можливість використовувати найперспективніший інструмент – будь то ціноутворення на вуглець чи інший”, – підкреслили експерти.
Нагадаємо, голова Міндовкілля Руслан Стрілець заявив, що Україна планує обговорити окремі правила участі у CBAM.
Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, а ЄС йдуть переговори щодо перегляду схеми торгівлі викидами (ETS) на тлі енергетичної кризи, припинення поставок російського газу та погіршення кліматичних змін.
