На минулому тижні Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря".
Забруднення атмосферного повітря промисловими викидами завжди турбувало суспільство, бо призводить до великої кількісті передчасних смертей в Україні. Більшість підприємств були побудовані ще за часів Радянського Союзу і протягом незалежності не переходили на нові стандарти та правила. Післявоєнна відбудова Україна має вже відбуватись за новими правилами і саме даний Закон запроваджує ці нові норми.
Отже, даний Закон вносить наступні зміни:
- Розширює участь громадськості у прийнятті рішень щодо видачі дозволу на викиди.
Так, підприємство повинно буде публікувати в місцевих друкованих ЗМІ повідомлення про намір отримати дозвіл на викиди. Після цього громадські організації та окремі громадяни можуть надсилати свої зауваження до місцевої держадміністрації. І це не формальність: серед необхідних для отримання дозволу документів буде й повідомлення від держадміністрації про наявність або відсутність таких зауважень;
- Встановлюється часове обмеження та неможливість перенесення суб’єктами господарювання виконання природоохоронних заходів, затверджених дозволом на викиди;
- Ще одна важлива річ - дозвіл можна буде отримати за наявності висновку з оцінки впливу на довкілля. Таким чином ми задіюємо європейський підхід оцінки впливу на навколишнє середовище планованої діяльності, що дає змогу попередити шкідливі наслідки від господарювання.
- Також, прийнятий Закон містить норму про необхідність створення регіональних програм з покращення стану довкілля. Вони стануть основою для організації заходів з його відновлення в областях після війни.
Важливо, що відведений у дозволі термін заходів не може перевищувати 10 років з дня їх затвердження - і цей строк не продовжується. Треба нарешті припинити поширену практику, коли суб’єкти господарювання воліють уникати виконання своїх зобов’язань щодо екології, натомість звертаються до дозвільних органів за отриманням нових дозволів на викиди з перенесенням термінів виконання природоохоронних заходів.
У Законі є чимало інших речей, що осучаснюють застарілий Закон про охорону атмосферного повітря від 1992 року. Наприклад, це стосується визначення терміну "фонові концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі" - що є важливим для встановлення нормативів гранично допустимих викидів.
Тож, прийнятий Закон закладає основу для післявоєнної відбудови країни за новими правилами та стандартами.
