В Україні затвердили способи боротьби з чужорідними видами та біозагрозами shutterstock

В Україні затвердили способи боротьби з чужорідними видами та біозагрозами

Катерина Бєлоусова

Інвазивні види здатні знищити та змінити цілі екосистеми

Кабінет Міністрів затвердив план заходів з реалізації Стратегії біобезпеки та біологічного захисту на 2022-2025 роки. 

Вона спрямована на усунення можливих біологічних загроз, запобігання поширенню на території країни генетично модифікованих рослин і тварин та інвазивних чужорідних видів, повідомляє Міндовкілля.

Голова Міндовкілля Руслан Стрілець розповів, що Стратегія була прийнята наприкінці 2021 року на виконання рішення РНБО, введеного у дію президентом України Володимиром Зеленським. 

“Сьогодні фактично Уряд затвердив дорожню карту з її реалізації. Адже це важлива складова національної безпеки України. Реалізація Стратегії дозволить нам створити ефективну національну систему біологічної безпеки та біологічного захисту як населення, так і наших екосистем", - прокоментував він.

Наразі в Україні інвазивні види досить поширені, наприклад борщівник Сосновського. Ця рослина викликає подразнення та опік шкіри у людини. Боротьбу з нею ведуть аграрії, господарі приватних садиб та природоохоронці.

Інвазивні види здатні знищити та змінити цілі екосистеми, адже вони швидко пристосовуються до нових умов існування та витісняють місцеві види.

“Затверджений сьогодні документ передбачає реалізацію упродовж 4 років комплексу заходів – від підвищення кваліфікації фахівців з питань біобезпеки та біозахисту та створення системи інформування населення до удосконалення законодавства та визначення повноважень державних органів влади”, – пояснили в Міндовкілля.

Також в рамах Стратегії планується:

  • внести зміни у механізм здійснення контролю за поширенням інвазивних чужорідних видів в різних сферах господарської діяльності та мінімізації їх негативного впливу;
  • розробити критерії віднесення видів рослинного і тваринного світу до інвазивних чужорідних видів;
  •  затвердити перелік таких видів з урахуванням рівнів небезпеки, яку вони становлять;
  • провести інвентаризацію інвазивних чужорідних видів на місцевому, регіональному та загальнодержавному рівнях;
  • сформувати відповідні бази даних тощо.

Нагадаємо, що таке біорізноманіття, чому його треба берегти та як це роблять в Україні.

Як повідомляла ЕкоПолітика раніше, в Міндовкілля назвали суми та кроки для відновлення природи України після війни.

Читайте також
На Миколаївщині унікальний степ перетворюють на ліс: екоактивісти бʼють на сполох
На Миколаївщині унікальний степ перетворюють на ліс: екоактивісти бʼють на сполох

Екоактивісти закликають припинити заліснення Олександрівської балки та створити заказник

Європарламент ухвалив закон про відновлення 20% суші та моря до 2030 року
Європарламент ухвалив закон про відновлення 20% суші та моря до 2030 року

Понад 80% європейських ареалів перебувають у “поганому” стані

Рослини почали адаптовуватися до зникнення комах-запилювачів: науковці бʼють на сполох
Рослини почали адаптовуватися до зникнення комах-запилювачів: науковці бʼють на сполох

За останні 30 років розмір квітки зменшився на 10%, а кількість нектару на 20%

На Київщині заповідники допомогли відновити популяцію рідкісної квітки – екологи
На Київщині заповідники допомогли відновити популяцію рідкісної квітки – екологи

У Голосіївському нацпарку у 2022 році знайшли численні популяції сну чорніючого та розкритого